НАРОД, ЯКИЙ НЕ ХОЧЕ ВИХОДИТИ НА СВІТЛО І ЖИВЕ ПІД ЗЕМЛЕЮ

Ще півстоліття тому світ навіть не підозрював про те, що в пагорбах Тунісу живуть цілі міста і села під землею. Тільки в 1967 році жителі розкрили свій секрет. А з того часу, коли в Джебель-Дахар були зняті «Зоряні війни», підземні житла поступово зникають.

Бербери почали будувати підземні житла в пагорбах Джебель-Дахар більше тисячі років тому. Кожен будинок є системою печер, створених вручну серед м’якого пісковика. Спершу створювалася велика яма близько 7 метрів в глибину. По суті вона являла собою внутрішній дворик, заглиблюючись в стіни якого проривали необхідні приміщення.

Також як і в інших будинках, поселенці створюють печери зі спальнями, столовими, вітальнями та кухнями. А велику кількість кімнат пов’язує собою ланцюг коридорів. Іноді кімнати можуть розташовуватися на різних рівнях і тоді людям доводиться користуватися мотузкою, яка звисає на інший «поверх».

За легендами, перші підземні житла служили укриттям для берберів від загарбників. Однак народ почав використовувати такий тип жител не тільки через непомітність, адже печери ідеально підходять для місцевого клімату. Влітку в Джебель-Дахар температура піднімається до 45 градусів, а взимку опускається нижче нуля. Що стосується штучних печер, в них комфортно за будь-якої погоди.

Матмата є найбільшим підземним містом. Кілька сотень років він стояв у Джебель-Дахар, поки в 1967 році не почалася жахлива злива. Опади тривали більше 3 тижнів і розмили штучні печери, і тоді берберам довелося просити допомоги у влади Тунісу.

Зараз печери втрачають свою популярність у берберів, адже влада країни будує нові села з сучасними будівлями для поселенців. Більшість молоді вже перемістилося в нові оселі і випробували «зручності XX століття», в числі яких плитки, кондиціонери та пральні машини.

Джерело

peredplata