Фахівці Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області постійно зосереджують свою роботу на підвищенні рівня обслуговування платників, роз’ясненні діючого податкового законодавства, своєчасному забезпеченні суб’єктів господарювання та громадян необхідною інформацією, створенні сприятливих умов для добровільної сплати податків.
Саме з цією метою було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” начальника сектору обслуговування платників податків Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Надії Євгенівни Ватаманюк-Костомської з наступних тем: „Розгляд звернень громадян органами Міндоходів. Доступ до публічної інформації”.
Пропонуємо вашій увазі запитання, які надійшли від платників податків під час проведення сеансу телефонного зв’язку “гаряча лінія”:
З якими питаннями можна звертатися на гарячу лінію «Пульс»?
Зателефонувавши на інтерактивний сервіс «Пульс» за номером (044) 284-00-07, абонент має можливість отримати інформацію щодо:
– протиправних дій працівників у ході проведення перевірки суб`єкта господарювання;
– недоліків у роботі органів Міндоходів, а саме: некоректне спілкування працівників з клієнтами щодо отримання довідок, щодо роботи ЦОПП, щодо режиму і порядку роботи податкової інспекції тощо;
– проблем при реєстрації чи поновлення платником ПДВ;
– проблем при поданні звітності;
– корупційних дій;
– інших неправомірних дій або бездіяльності працівників Міністерства доходів і зборів.
Інформація приймається працівниками сервісу з понеділка по п`ятницю з 8:00 до 20:00, а у неробочий час можна залишити її на інтерактивний відповідач.
Інформація негайно передається для опрацювання і результати її розгляду повідомляються невідкладно або протягом 1-3 робочих дні.
Який порядок подання суб’єктом господарювання запиту на інформацію до органів Міндоходів?
Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.
Порядок складення та подання запитів на інформацію визначено наказом ДПА України від 8 червня 2011 року N 345 «Про затвердження форм запиту на інформацію, Інструкції щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання в ДПА України та Порядку складення та подання запитів на інформацію ДПА України».
Так, запит на інформацію подається фізичною або юридичною особою, об’єднанням громадян без статусу юридичної особи до органів Міндоходів в усній чи письмовій формі під час особистого прийому або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, телефаксом або по телефону.
Запит на інформацію подається у довільній формі.
Запит на інформацію повинен містити:
– прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер засобу зв’язку (якщо такий є);
– загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит (якщо запитувачу це відомо);
– підпис і дату (за умови подання письмового запиту)
У чому полягає відмінність між поняттями «запит» і «звернення»?
Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає запит як «прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні». Також установлено, що запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Оформлення запиту може бути довільним (тобто посилання на цей Закон або вживання терміна «запит» не є обов’язковим).
Закон України «Про звернення громадян» передбачає різні форми звернень: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, які можуть містити різні за змістом вимоги, прохання чи пропозиції (щодо реалізації соціально-економічних, політичних, особистих прав та інтересів громадянина, фактів їх порушення тощо).
Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, то й процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.
Суть запиту зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією .
Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) необхідно розглядати відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.
Яким чином та в які терміни орган Міндоходів надає податкову консультацію?
Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 ст.52 ПКУ).
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі (п.52.3 ст.52 ПКУ).
Консультації надаються органом Міндоходів, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом Міндоходів або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи (п.52.4 ст.52 ПКУ).
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п.52.5 ст.52 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).
Що таке «публічна інформація»? Яким чином та у які строки можна її отримати?
Згідно з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб\’єктами владних повноважень своїх обов\’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб\’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Для отримання публічної інформації запитувачу необхідно подати відповідний запит на інформацію до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Відповідь на запит на інформацію має бути надана фахівцями ДПІ запитувачу не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, працівниками ДПІ може бути продовжено строк розгляду запиту до 20 робочих днів, про що запитувачу повідомляється в письмовій формі не пізніше п\’яти робочих днів з дня отримання запиту.
В які терміни розглядаються звернення громадян?
Згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушенні у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею строку.
Звернення громадян, які мають встановленні законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Як правильно оформити звернення?
Враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
Які існують види звернень громадян ? Як вони ідентифікуються?
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) – це таке звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, службових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, службових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо
Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об\’єднань громадян, службових осіб.
Який порядок оскарження платниками податків дій посадових осіб органів Міндоходів?
Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон №393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Згідно із п.1 р. ІІ Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА від 18.06.08 № 395 (далі – Інструкція), визначено, що скарга – звернення громадян з вимогою про поновлення їх прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями органів ДПС, інших органів державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб.
Рішення, дії (бездіяльність) органів Міндоходів можуть бути оскаржені, якщо:
– порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
– створено перешкоди у здійсненні громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
– незаконно покладено на громадянина які-небудь обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності (п.8 р. ІІ Інструкції).
Звернення адресується органу Міндоходів, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції (п.5 р. ІІ Інструкції).
У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції заяви чи скарг, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати (п.6 р. ІІ Інструкції).
Якщо питання, порушене в одержаному органом Міндоходів зверненні, не входить до його компетенції, воно в строк не більше п’яти календарних днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС чи його посадовою особою, воно в той самий термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 4 р. IV Інструкції).
Чи може надаватись письмова відповідь на усний запит?
Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв’язку з обставинами непереборної сили.
Також письмова відповідь потрібна в разі необхідності оплати копіювання і друку документів при наданні інформації на запит. Адже технічно складно буде точно передати по телефону всі банківські реквізити рахунку для внесення такої плати. Можливо також надіслати повідомлення про необхідність оплати, із зазначенням відповідних реквізитів, електронною поштою.
Щодо інших випадків Закон не вимагає обов’язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).
Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках:
відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні;
нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту;
нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту;
запитувач наполягає на такій формі відповіді.
Прес-служба Головного управління
Міндоходів у Чернівецькій області
peredplata
