З такими закликами звертаються зараз до депутатів усіх рівнів та міської влади чернівчани, котрі, як самі кажуть, встигли полюбити оновлений парк, на території якого постійно відпочивають та підтримують здоров’я. А причиною звернень стало не продовження нинішнім міським головою строкового трудового договору, що був укладений його попередниками з Миколою Михайловичем Строканем.
Незабаром у нашому парку мало відбутися відкриття «стежини здоров’я» зі спеціальними тренажерами за швейцарським зразком. Цей проект, започаткований у травні 2013 року ініціативною групою жіночого клубу «Сороптиміст», знайшов в особі директора активну підтримку. Більшість тренажерів уже готові, і містяни охоче на них займаються. Було б добре, аби проект завершив той, хто його починав… Гордість парку та радість місцевої дітвори – встановлені куточки відпочинку та гойдалки, на яких можна погойдатися навіть з батьками чи бабусями-дідусями, котрі також з ностальгією згадують дитинство.
Відвідувачі та працівники «Жовтневого» активно допомагають воїнам з АТО – долучившись до пропозицій волонтерів, плетуть величезні маскувальні сітки для бронемашин та «кікімори» для розвідників, снайперів. Просимо сприяти поверненню на роботу справжнього профе-сіонала, майстра «паркової» справи Миколи Строканя!»
Аби поспілкуватися про можливі причини звільнення з посади людини, котра, за словами шанувальників, вкладає власну енергію та професіоналізм у розвиток міського осередку культурного відпочинку, я зустрілася з Миколою Строканем. Колишній військовий топограф, котрому невдовзі виповниться 61, – зібраний, стриманий, трохи знічений тим, що трапилося, бо не чекав, що контракт з ним не буде продовжено.
Пропрацював на посаді директора парку три з половиною роки, посаду свого часу отримав на конкурсних засадах. Не побоявся величезної площі у 63 га та мізерного штату в 20 осіб (для порівняння: площа у парку ім. Шевченка у 4 рази менша, а штат учетверо більший). Неподалік живуть його діти, тож коли народилася онука, насамперед заради неї вирішив брати участь у конкурсі, аби, у разі перемоги, облаштувати гарні умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі молодих мам мікрорайону з дітками. Парк так ніжно і називають – «матусиним».
Долаючи труднощі, Микола Михайлович добивався хоча й не надто масштабних, а все ж успіхів. У робочому кабінеті, за словами мешканців мікрорайону, застати його можна було хіба що впродовж хвилин тридцяти — увесь робочий день директор проводив на території. Його знають, з ним вітаються, йому дякують. І не розуміють, чому його «пішли». Пенсійний вік? Пану Миколі – шістдесят. За словами знаючих людей, у місті є чимало керівників комунальних підпри-ємств, яких варто було б уже давно звільнити, вік котрих почасти сягає чи не 80-ти років, але вони продовжують залишатися на своїх посадах.
За словами радника міського голови Ірини Карімової, особливих претензій до роботи директора парку не було. Однак були конфлікти з колективом та факти порушення господарської діяльності цього підприємства. У відділі кадрів міської ради пояснюють цю ситуацію коротко: «Звільнено у зв’язку із закінченням дії строкового трудового договору».
…Про те, що строк дії договору не продовжено, Миколі Михайловичу повідомив секретар виконкому. І чоловік пішов до міського голови, розуміючи, що це було саме його рішення. Він не просився назад. Говорили про все. Було згадано і «кляузу», яку на директора написали декілька його ж підлеглих і розслідування якої проводив Олег Стецевич. Але навряд чи саме через це Строкань залишився без улюбленої справи.
— Ми говорили про проблеми довкола «Жовтневого, — каже пан Микола. — Про те, що потрібно робити там найперше і чимшвидше та чого я не встиг зробити, хоч планував. Але я – військовий, тож рішення голови міста для мене – закон…
…Я спілкувалася також з відвідувачами парку. Саме від них почула, що до «Жовтневого», як до звільнення директора, мають дотичність окремі міські депутати (у одного – ресторан, у іншої – автостоянка на парковій землі, за яку вона не платить, бо приватизувала, мовляв, якимсь чином, «асфальтне покриття та будку», родича ще іншої «служниці народу» не взяв на роботу, бо треба було звільнити свого заступника… А ще – борги приватників, котрі працюють в парку, – той же «Роднічок», до прикладу, заборгував уже майже 100 тисяч гривень… Декому заважала послідовна робота Миколи Строканя, спрямована на перегляд давнішніх інвестиційних угод, що мали сприяти перетворенню парку в справжню оазу культурного відпочинку, але за якими так нічого й не було зроблено. Ці угоди треба розірвати та оголосити новий інвестиційний конкурс. І тоді, ймовірно, прийдуть люди з бажанням розвивати територію. З ним чи без нього? Микола Михайлович знає, що чер-нівчани дуже хвилюються та просять керівника міста переглянути власне рішення.
Чоловік безмежно вдячний усім, хто був та є з ним поруч, і не виключає можливості повернення до улюбленої справи. Якщо ж ні, дуже сподівається на врахування думки громадськості та виважене, мудре рішення стосовно призначення нового директора парку «Жовтневий». Який, як і він, буде готовий самовіддано служити людям.
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
