Кількість людей, які займаються жебрацтвом і ведуть асоціальний спосіб життя, в Україні зростає з року в рік. Тривожною тенденцією нині є збільшення чисельності безпритульних дітей.
Нажаль, сьогодні звичним атрибутом сучасного життя як великих, так і малих міст України стають люди, які сплять на вулиці, в під’їздах будинків, на горищах, у підвалах тощо. Переживання втрати домівки неможливо порівняти ні з якими іншими втратами, навіть такими, як втрата майна та роботи. Для будь-якої нормальної людини пригнічений психологічний стан, пов’язаний з втратою даху над головою, прирівнюється до катастрофи, що знищує базові потреби.
Люди стають бездомними з різних причин. Позбавлені підтримки, ці громадяни не можуть реалізувати свої основні права, гарантовані Конституцією України – на житло, освіту, охорону здоров’я, одержання пенсії, працю тощо.
Право власності є основою становища людини в суспільстві, тому необхідно керуватися основними нормами законодавства, якими регулюється порядок набуття, відчуження, оформлення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Масив законодавства, який регулює питання державної реєстрації прав на нерухоме майно дуже великий. Перш за все, це Конституція України, Цивільний, Земельний, Житловий кодекси України, Кодекс ”Про шлюб та сім’ю”; закони України “Про власність”, Про приватизацію державного житлового фонду”. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування вартості.
Для поліпшення соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей був прийнятий Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Він визначає загальні засади соціального захисту осіб даної категорії, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, які спрямовані на реалізацію прав і свобод, передбачених Конституцією України та чинним законодавством, створює умови для діяльності громадських та благодійних організацій, що працюють у сфері соціального захисту населення.
Прийнятий закон поширюється на громадян України та осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживали і після втрати прав на житлові приміщення проживають на території України.
Питання щодо запобігання бездомності серед осіб, які звільняються з установ виконання покарань, регулюється Законом України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк». Ним визначено умови і порядок надання соціальної допомоги особам даної категорії, а також засади участі у їх соціальній адаптації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і об’єднань громадян.
З метою створення необхідних умов для забезпечення прав та свобод бездомних громадян і безпритульних дітей упроваджується їхній облік.
Облік бездомних осіб ведеться за місцем їх проживання або місцем перебування на підставі особистого звернення або їх виявлення.
Облік безпритульних дітей ведеться відповідно до законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» і «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Зоя Федик,
Провідний спеціаліст відділу систематизації законодавства, правової роботи
та правової освіти управління реєстрації нормативно-правових актів,
правової роботи та правової освіти
Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області