У маніфесті Андерса Брейвика \”2083 рік – Декларація незалежності Європи\”, розміщеному автором в соцмережах незадовго до здійснення теракту в Осло і масового вбивства на острові Утойа, кілька разів згадується Україна. Втім, як першочергова мета для можливих терактів Україна не розглядається в якості об\’єктів атак Брейвік називає штаб-квартири основних політичних партій Євросоюзу, більшість яких розташована в Брюсселі.
Окрема частина маніфесту присвячена аварії на Чорнобильській АЕС. Зміст цього розділу практично повторює статтю у \”Вікіпедії\”. При цьому Андерс Брейвік називає трагедію \”наймасштабнішою в історії людства соціально-економічною катастрофою, яка сталася в мирний час\” і вважає, що вона може бути не випадковістю, а найбільш успішною антимарксистською атакою в історії\”. \”Політичні аналітики стверджують, що ця аварія та її наслідки були одним з головних факторів розвалу Союзу. Можливо, це й правда, принаймні, це вплинуло на падіння марксистського режиму. А якщо аварія не була випадковістю, а акцією української націоналістичної комірки, успішно провернула задумане? Ці хоробрі антимарксисти могли проникнути на підприємство як робітники. Вони влаштували саботаж, знаючи, яку шкоду аварія може принести Союзу. Цей сценарій не можна виключати\”,- написав у своєму маніфесті Андерс Брейвік.
Він також наполягає на тому, що Україна, Росія і низка інших країн колишнього СРСР є найбільш постраждалими від соціалізму і марксизму: \”Ми не переможемо соціалізм до тих пір, поки не організуємо свій Нюрнберзький трибунал і не покажемо, що всі страждання, репресії і масові вбивства, вчинені від В\’єтнаму через Україну до Балтії, були результатом соціалістичної доктрини\”. Як доказ цієї тези він наводить дані про розкуркулення та депортації в СРСР.
Андерс Брейвік відзначає, що майбутнє нової Європи, про побудову якій він міркує в \”Маніфесті\”, багато в чому залежить від діяльності правих і ультраправих партій. При цьому він наводить список з ідеологічно близьких йому партій в країнах Європи. Серед однодумців опинилася Українська націонал-трудова партія (в маніфесті – Ukrainian National-Worker\’s party). Слід зазначити, що серед партій, зареєстрованих Міністерством юстиції, \”націонал-трудовики\” не значаться. Між тим, за інформацією Ъ, лідером цього об\’єднання, який проіснував з 2005 по 2007 рік, був Євген Герасименко по кличці Кріт. Самої партії на сьогоднішній день не існує, а її активісти приєдналися до інших правих сил. Так, пан Герасименко вступив в чернігівський осередок Всеукраїнського об\’єднання \”Свобода\”.
Богдан Кісіль, Ія Хорова Артем Скоропадський
Джерело