Вперше з початку війни з Росією офіційно стало відомо про отримання Україною відносно сучасних систем протиповітряної оборони, які так давно просить Київ для захисту неба.
Першою такою поставкою стала передача Словаччиною радянських систем ППО С-300, які добре знають в Україні. Та вміють ними користуватись.
Україна могла отримати досить сучасний експортний варіант, який мала Словаччина.
Офіційно про передачу заявив голова уряду Словаччини Едуард Геґер. Він сказав, що країна вже передала Україні систему протиповітряної оборони С-300.
“Український народ сміливо захищає свою суверенну державу та нас. Наш обов’язок допомагати, а не стояти осторонь та закривати очі на втрати людських життів під час агресії Росії”, – написав він в твіттері.
Він не уточнив, коли це сталось, але місцева преса пише, що отримала відео відвантаження систем вже давно.
Словацьке видання Visegrad24 8 квітня оприлюднило відео, на якому завантажені на залізничні платформи системи нібито вже транспортують.
Журналісти написали, що отримали його від працівників залізниці “кілька днів тому”, але не публікували до офіційного повідомлення.
З чого можна зробити висновок, що системи вже можуть бути в Україні.
Експерти припускають, що навзамін радянських систем Словаччина може отримати сучасні американські аналоги.
“Зброї в нас все більше. Словаччина передала Україні комплекси протиповітряної оборони С-300. Інформацію підтвердив прем’єр-міністр країни Едуард Геґер. Працюємо далі на перемогу України”, – прокоментував ситуацію голова офісу президента Андрій Єрмак.
Раніше керівник МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не допустить передачі Україні від інших країн систем протиповітряної оборони С-300 для захисту від російських авіаударів.
Точної інформації про кількість переданих систем немає, як і про те, скільки їх збереглось в України за час війни. Адже Росія намагалась знищити українську систему ППО у першу чергу.
Але, за даними американської розвідки, система ППО України частково зберегла свою функціональність.
АВТОР ФОТО,UNIAN
Розробка зенітно-ракетного комплексу С-300 почалася в СРСР ще наприкінці 1960-х – 1970-х років минулого століття.
Він повинен був змінити старі комплекси С-75, причому спочатку передбачалося створити мобільну систему. Мобільність наземного комплексу обумовлена необхідністю уникнути удару супротивника після виявлення.
Комплекс С-300 створювався насамперед для оборони великих стратегічних об’єктів, наприклад міст, але зрештою створили ціле сімейство ЗРК – для системи ППО країни (С-300П), військової протиповітряної оборони (С-300В), та флоту (С-300Ф).
Перші дивізіони С-300 розгорнули 1979 року. З того часу всі три “гілки” комплексу модернізувалися. Остання версія системи ППО С-300 ПМ-2 (експортна версія – С-300 ПМУ-2) з’явилася наприкінці 1990-х років.
На озброєнні Словаччини могли бути модифікації С-300 ПМУ, які й передали Україні.
Цей комплекс здатний боротися не лише з літаками, а й з оперативно-тактичними балістичними ракетами малої та середньої дальності. Остання розробка системи С-300 для військової ППО стала комплексом С-300 В4.
Головною властивістю С-300 стала можливість інтеграції в єдину систему ППО різних типів у рамках сімейства, а також за допомогою різних систем управління включати систему ППО за участю інших систем. Будь-який комплекс можна модернізувати до рівня останнього покоління.
С-300, особливо у версії останнього покоління, вважається сучасним та потужним засобом протиповітряної та протиракетної оборони. Росія до останнього часу активно постачала ці системи за кордон.
Джерело: ВВС Україна
peredplata
