Прикрий інцидент стався у Кіцмані: активісти Євромайдану змусили написати заяву на звільнення редактора районної газети «Вільне життя» Ольгу Кулько. Її звинуватили у тому, що під час керівництва партії регіонів у районі газета служила цій злочинній владі і партії. Зокрема, згадали редактору спеціальний випуск перед парламентськими виборами 2012 року. Тоді майже всі голови сільрад, директори шкіл та сільська інтелігенція писали, що вони і їхні сім’ї голосуватимуть за партію регіонів.
«Чому я і моя сім’я голосує за партію регіонів?» — так називалися статті всіх підписантів. Насправді Кіцманський район не голосував за злочинну партію. А наша газета «Час» навіть подавала викривальні матеріли про кіцманських «хрунів». Вони не заперечували того, що писала районна газета. І їхні прізвища красувалися під кожним таким дописом. Зараз за всіх кіцманських хрунів відповідальність несе редактор. Вона, звичайно, також винна. Але якби ці голови, директори та інтелігенція у 2012 році мали мужність сказати, що вони проти партії регіонів, то й газета змушена була б це писати. Так ні, через 2 роки прокинулися. Бо тепер можна і модно бути проти.
А забули, як зведеним хором ще цієї осені співали «Многая літа» Папієву на сільськогосподарській виставці у Реваківцях?!
З іншого боку, нинішні активісти Майдану не з Марса у Кіцмань прилетіли. Бачили, що чинила та влада і її прислужники. І мовчали. Майдан розбудив людей, позбавив страху. Але не для дрібної помсти, а для великої, звитяжної праці.
Тому не може однозначно сприйматися агресія активістів до редактора Кіцманської райгазети Ольги Кулько. Вони викликали її до голови райради і у його присутності змусили написати заяву на звільнення. Перед тим погрожували і принижували:
— Члени Ради «Майдану» звинуватили мене у профнепридатності, — розповідає Ольга Кулько. – А далі почали кричати і погрожувати: «Пиши заяву. Бо викинемо з вікна 3-го поверху». Навіть погрожували спалити хату, яку я будую.
Причиною стала стаття у газеті Мирослава Куєка «Пора ставити крапку». Кажуть активісти, що не так він її написав. І не можна було про два віча у Кіцмані писати, а лиш про одне, правильне. Інше — неправильне. Тому я звернувся до автора статті, аби він пояснив, що сталося.
— Рада «Майдану» у Кіцмані вирішила, що вона — хунта, — розповідає Мирослав Куєк. – І хоча я також не підтримую й не підтримував позиції нашого редактора раніше, але не таким чином вирішується проблема. Хто кому дав право «палити хату», викидати з вікон людей?! Нам треба захищати один одного, бо окремі активісти далеко підуть від безкарності. І ніхто їх не зупинить. Саме про це я писав у статті «Пора ставити крапку». Досить чубитися один з одним. Там уже Росія йде війною на нас, а ми владу ділимо — не поділимося. Ще й один з одним рахунки зводимо. Не можна так чинити.
Всю журналістську спільноту вразила поведінка кіцманських майданівців. Так проблеми не вирішуються. Помилки виправляються не такими методами. Бо інакше, чим відрізняється ця влада від тієї, яку ми заледве скинули?
Активістам Майдану потрібно спрямовувати агресію на боротьбу зі справжніми ворогами, а не один з одним та з журналістами.
І районним журналістам варто би було давно прислухатися до того, що я відстоюю десятиліттями. Треба йти на вільний хліб, а не прислужувати владам. Незважаючи на те, хто їх представляє. Бо вчора редактора райгазети змушував писати регіонал голова РДА, а завтра змусить ударівець чи рухівець. Журналістика має бути вільною. І тоді вона буде справжньою.
Петро КОБЕВКО
peredplata
