Осінь — саме час нагадати чиновникам і роботодавцям про потреби трудящих. 7 жовтня відзначався Всесвітній день дій за гідну працю, а 17 жовтня — Всесвітній день боротьби з бідністю. На жаль, обидві дати як ніколи актуальні для України. Умови та оплата праці не витримують жодної критики. Китай, який наводять як приклад країни з украй дешевою робочою силою, вже давно вийшов на набагато вищу, ніж у нас, середню зарплату. Найбільш прикрим є те, що в Україні люди, які працюють, часто залишаються бідними і голодними.
Про найгостріші проблеми трудящої людини розповів нашій газеті Голова Федерації профспілок України Василь ХАРА.
— Василю Георгійовичу, чимало іноземців, котрі приїжджають в Україну, дивуються кількості дорогих автомобілів на вулицях міст. «Мабуть, не так уже й погано ви живете», — кажуть вони. Разом з тим, щоосені профспілки виходять на акції протестів проти зниження соціальних стандартів. Як же домогтися справедливого розподілу доходів?
— Справді, соціальний розвиток нашої держави викликає великі запитання. Сьогодні панує тотальна влада великого капіталу. Розрив між доходами найбагатших і найбідніших груп населення України зростає. Зараз він становить 1 до 30. Такий стан загрожує серйозним соціальним вибухом. Тільки за останній рік кількість офіційних мільйонерів у країні зросла на 20%, а кількість бідних — на 1 мільйон осіб. Це небезпечно для країни і її ста-більного розвитку.
— Зазвичай під бідними ми розуміємо безробітних, самотніх людей похилого віку або немічних. Але ж ці лави вже поповнюють і цілком працездатні молоді громадяни?
— Праця в Україні залишається нерентабельною, більше третини працівників мають заробіток на рубежі бідності.
У нас найнижчий рівень заробітної плати по відношенню до вартості продукції і найнижча середня заробітна плата в Європі. І така ситуація зберігається вже 13 років! У нас відбувається надмірна експлуатація людини найманої праці. У нормальних країнах «буржуїни» забирають собі 30% від доходу, 70% віддають працівникам, а у нас навпаки — собі забирають 70%, а працівникам віддають 30%. Тому Україна перебуває в такому жалюгідному стані.
Які завдання зараз ставить уряд у боротьбі з бідністю? Знизити її протягом року на 1,5%! У нас 19% працюючих живе за межею бідності. І цю цифру до 2015 року керівництво держави має намір знизити до 15%. Хіба це кардинальне вирішення проблеми?
— Як же виходить, що навіть працюючи, людина не здатна себе прогодувати?
— Профспілки завжди відстоювали підвищення базових со-ціальних показників — прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати.
В Україні мінімальна зарплата не здатна забезпечити елементарного відновлення людини — дати їй повноцінне харчування, відпочинок, належні умови проживання. Вона занадто низька, навіть ганебно мізерна. Найближчим часом ми будемо вперше публічно розглядати питання реформування оплати праці. Тариф 1 розряду, на основі якого формується зарплата бюджетників і який повинен бути як мінімум вищим за оплату некваліфікованої праці, становить 66% від мінімальної зарплати. Відповідно, усі зарплати в бюджетній сфері вкрай низькі.
— Федерація виступає за гідну працю в Україні. Що мається на увазі, крім гідної оплати?
— У нашому розумінні гідна праця — це, перш за все, безпечні та комфортні умови роботи. Показники загального травматизму, особливо смертельного, просто катастрофічні. Кожного дня надходять звістки наче з фронтів: там загинув, там пока-лічений. У нас 70% робочих місць у промисловості — з надто небезпечними умовами праці. Окрім того, у нас основні засоби виробництва використовуються ще з радянських часів. Їх амортизація доходить до 90%, а в ЖКГ — ще вище. Ми вже перебуваємо на межі техногенних катастроф.
Гідна праця — це соціальний діалог, гідний колективний договір. Колективний договір — це, по суті, конституція кожного підприємства, де закріплені заходи щодо соціального захисту працівників — вищі, ніж визначає законодавство. І більшість іноземних підприємств бере додатковий соціальний пакет.
Гідна праця — це шлях до справедливого суспільства, коли результати праці розподіляються справедливо.
— Впродовж останніх місяців спостерігаються численні спроби відібрати профспілкову власність — як у столиці, так і в регіонах. Те саме відбувається з майном творчих і професійних об’єднань, створених ще за радянської влади. Влаштовуються тотальні перевірки з метою довести, що об’єднання громадян використовують цю власність неефективно, отож її необхідно передати державі. Як ви прокоментуєте цю ситуацію?
— Ми всі знаємо, куди «спливла» державна власність і як вона зараз використовується. Профспілки чи не єдині серед тих, хто зміг зберегти свої санаторії і будинки відпочинку і продовжує оздоровлювати там звичайних громадян, надаючи їм можливість придбання путівок за прийнятними цінами. Але останнім часом проти ФПУ розгорнуто справжню війну. Прокуратура безцеремонно втручається у внутрішньостатутну діяльність профспілок. Наших активістів та рядових членів, котрі виступають на мітингах, викликають на допити. Без жодних підстав прокуратура оголосила профспілкову власність державною.
Прагнення відібрати майно — це тільки частина плану розв’язаної проти Федерації профспілок України війни. Її стратегічне завдання — дискредитувати, послабити і розвалити Федерацію. Це при тому, що ФПУ підтримує Програму Президента України і дійсно працює над тим, щоб проголошені цілі були виконані в строк. Так, ми не «приручені», ми відстоюємо свою думку, але Президент ставиться до цього з розумінням. Він знає, що соціальне партнерство неможливе без дискусій, і називає профспілки дієвими контролерами влади.
Ми змушені констатувати, що сьогодні для боротьби з нами провладний бізнес мобілізував увесь свій потенціал – розгалужену мережу силових структур, потужні фінансовий, адміністративний і інформаційний ресурси. Але, незважаючи на всі спроби «накопати» щось, їм нема чого сьогодні пред’явити, крім брехні й підтасувань. Тому ми не збираємося здаватися або відступати. У нас є цілі, вони збігаються із завданнями, які визначив Президент, і ми продовжимо свою роботу над соціальною складовою його Програми, розділяючи всі труднощі на шляху реформування і розвитку країни.
Володимир ЗАДОРОЖНИЙ
peredplata
