Президентські діти

Президентські дітиЧи далеко яблука від яблунь відкотилися?
Олександр Кравчук, син президента Леоніда Кравчука, у рейтингу журналу «Фокус» 200 найбагатших людей України посідає 116 місце. Його компанія «Нафком Агро» входить до десятки най-більших землевласників України, орендуючи близько 200 тисяч гектарів сільгоспугідь. Він згадувався в пресі тричі. Востаннє, коли за одну гривню продав броварський футбольний клуб «Нафком».

Ще раз — у зв’язку зі звинуваченнями Вінницького губернатора Миколи Джиги, нібито компанія самовільно захоплює землі.
А за кілька років до цього ЗМІ писали, що на валютний рахунок Олександра було переказано 790 тисяч німецьких марок за те, що Леонід Макарович своїм указом дозволив акціонувати Чорноморське пароплавство. Через десять років сума здається сміховинною. Особливо на тлі того, що ініціатор акціонування Кудюкін відсидів сім років «від дзвінка до дзвінка», а в той час Чорноморське пароплавство розібрали по шматках за наступного президента.
Люди, які знають Леоніда Макаровича, стверджують, що син ніколи не з’являвся в кабінеті свого батька. І ще один штрих: в Інтернеті фото Олександра Кравчука знайти не вдалося…

Донька другого президента Леоніда Кучми Олена Пінчук на сьогодні замикає благопристойну низку президентських нащадків.
Вона ще під час президентства батька створила фонд «АнтиСНІД», який успішно функціонує. Створюючи фонд, Олена зустрілася із засновниками. Показовим є такий її діалог з одним з них: «Розумієте, тато у мене — президент. Чоловік у мене — олігарх. І тепер я дуже хочу допомогти людям». Фонд Олени брав і бере участь у всіх вагомих і цікавих проектах, пов’язаних з боротьбою зі СНІДом. Олена іноді з’являється на світських раутах. Дає короткі інтерв’ю телеканалам (якщо відмовляє, то усміхнено і ввічливо). І загалом поводиться доволі пристойно, не даючи підстав говорити про себе як про марнотрата (найдорожчий особняк в Лондоні, куплений нею, — скоріше інвестиція, ніж примха), розбещену чи жадібну особу.

Діти третього президента Віктора Ющенка від першого шлюбу Андрій і Віталіна відкрили еру «дитячих» президентських скандалів (інші троє, від другого шлюбу, ще маленькі).
Напевно, для Андрія Ющенка стати сином найпопулярнішого президента України виявилося дуже серйозним випробуванням. Оскільки хлопець, якого підлітком бачили на вечірніх службах і літургіях в православних храмах столиці, вже не мав нічого спільного з тим образом мажора і шибеника, який постав зі сторінок видань вже в перший рік президентства батька. Хлопець, який веде розкішний спосіб життя, смітить грошима, їздить на супердорогій машині і грубіянить журналістам, — таким побачили Андрія Ющенка. Те, що на його ім’я, як з’ясувалося, було оформлено авторські права на всю символіку помаранчевої революції, я вважаю промахом його батька (точніше, послугами однієї хитрої кавказької лисиці, що прикидалася «любим другом»).

Наразі ми знаємо, що Андрій одружений. Що стосується інтимних історій, то з інтерв’ю його колишніх пасій (залишивши осторонь насмішки над етностилем і українськістю сім’ї Ющенка), син президента постає як пристойна, здатна на глибокі почуття людина.
Віталіна Ющенко — світська левиця й модниця. Вона ніколи не подавала надій на якусь наукову, чиновницьку або творчу кар’єру. Незважаючи на навчання в престижному вузі (КІМВ), її завжди більше цікавили бой-френди, вечірки, а пізніше — сім’я, діти, улюблені дизайнери. Вона бере участь у міланському показі мод, іноді виходить на подіуми. Не знаю, хто напоумив Ющенка залучити свою хоч і гламурну, але цілком сімейну доньку до держслужби… Це був невдалий досвід.

2007 року Віктор Ющенко створив Національну раду з питань добродійності «Зігрій любов’ю дитину» і доручив головування нею своїй доньці. За рік фонд склав списки багатодітних сімей і розподілив ці сім’ї між олігархами. Віталіна не дала жодного серйозного інтерв’ю з цього приводу. Вона навряд чи здатна на якісь глибокі інтерв’ю.

Віктор і Олександр Януковичі – конкретні сини конкретного президента.
«Хлопці духовні, міцні та дуже ґрунтовні», — так Віктор Янукович назвав своїх синів.
Президентська посада батька сприяла зростанню добробуту його старшого сина Олександра.
У грудні 2010 року інвестиційна компанія Dragon Capital оцінила активи сина президента в $100 млн. Навесні 2011-го капітал 38-річного бізнесмена зріс до $130 мільйонів. Підприємцю належить корпорація «МАКО», яка веде будівельний бізнес на сході та півдні країни. Йдеться про 17-поверховий бізнес-центр «Столичний» у центрі Донецька та готельний комплекс у Балаклавській бухті, улюбленому місці російського дворянства кінця XIX століття і російського туризму початку XXI.

На початку травня бізнесмен Янукович офіційно на себе оформив 100% акцій Всеукраїн-ського банку розвитку (ВБР). Статутний капітал лише за чотири місяці зріс зі 100 млн. до 310 млн. грн. Олександр — власник розкішної яхти.

Про молодшого сина Віктора днями писали всі газети. Він уславився своєю участю в гонках «Україна Трофі». Перегони на джипах через три заповідники України викликали великий протест екологів. Віктор Янукович, не соромлячись, показується на гонках на своїх дорогих машинах. Але при цьому не зазначає їх у податкових деклараціях.

Ми практично нічого не знаємо про його бізнес. Нині він — народний депутат України, але навряд чи Віктора Вікторовича можна вважати активним законотворцем. Доводилося чути, що його взяли в депутати, щоб він був на очах у тата і не пустував. Але, ймовірно, тато не вважав за необхідне приставляти до нього людину, яка готувала б для нього публічні виступи і регулярно писала закони. У законотворчості цей нардеп не помічений.

Від редакції. Історія президентських нащадків — як дзеркало еліт України. Скромних дітей партійної і директорської еліти (вони все ж таки не набули такого хижого розмаху) змінюють нові господарі життя. Спочатку — банківської еліти, мрійного і безтолкового Ющенка, діти якого загалом вдалися в свого батька — беруть все, що підносить їм життя, і навряд чи здатні творити нове. А на зміну їм, як на противагу демократії, постають ґрунтовні і жорсткі діти представників нової капіталістичної еліти, які просто купують і ділять. Читаючи про сановних нащадків, я неабияк заздрила Великій Британії з її принцом Вільямом. Він служив в армії і ходив на університетській яхті в походи звичайним матросом. А заради його весілля ніхто не перекривав дороги, репетиції проходили вночі. На ній були присутні не авторитети, а пристойні люди…
Маша Міщенко, УНІАН

peredplata