Заслуженный юрист Микола Замковенко в ексклюзивному інтерв’ю Контрактам розповів про те, що в суді Тимошенко вела себе неправильно; декриміналізація економічних злочинів не допоможе – стаття Тимошенко відноситься до службових злочинів; Фронт змін ледве-ледве подолає 3%-ний парламентський бар\’єр; Партія регіонів – сильна і стабільна.
Саме цьому судді в 2001 році Юлія Тимошенко була зобов\’язана свободою. Після двох тижнів, проведених нею в СІЗО, який обіймав тоді посаду голови Печерського райсуду столиці Микола Замковенко закрив кримінальну справу (ЄЕСУ – ред.) і звільнив опозиційного політика з під варти. Наслідки свого рішення впливають досі, вже десять років доводячи, що не зловживав службовим становищем і не порушував закон. Микола Замковенко з цікавістю спостерігав за нинішнім процесом над екс-прем\’єром і роздумував над майбутнім свого колеги – судді Родіона Киреєва.
Як ви оцінюєте вирок, винесений лідерові Батьківщини?
Микола Замковенко: Я намагаюся бути об\’єктивним і ніколи не радію, коли іншим погано. І хоча у нас з Юлією Володимирівною стосунки не склалися (вона навіть називала мене зрадником), я їй співчуваю. По-перше, вона жінка, по-друге, політик високого рівня. І те, що відбувається – це неправильно. Я вважаю, що якщо людина скоїла злочин, повинна понести покарання. Цей принцип закріплений у нашому Кримінальному кодексі. Але повинна понести покарання не через десять років, коли все про все вже забули. Зі справою Тимошенко вийшло все навпаки. Мовчали-мовчали, а коли вона пішла з влади – справа почали розкручувати. Тому процес вийшов сміхотворним, і ми смішно дивимось у світовому масштабі.
Тобто ви вважаєте, що вирок повинен був бути іншим?
Микола Замковенко: Я не очікував, що вирок буде настільки суворим. Я спілкувався з багатьма юристами, політиками і можу сказати, що всі припускали інше рішення суду. Ми думали, що Тимошенко дадуть нижче нижньої межі, передбаченої статтею, за якою її судили. Будемо говорити відверто: в 2009-м була дуже сувора зима, а ми залишилися без газу. Що їй залишалося робити? Все керівництво країни повинне було кинути сили, щоб залагодити цей конфлікт. Але президент України поїхав кататися на лижах, а ця жінка сиділа в Москві і намагалася домовитися з керівництвом Росії. Зараз Олег Дубина (екс-голова Нафтогазу. – ред.) заявляє, що у нас була купа газу в запасі і ми могли ще два місяці їм користуватися. А де він раніше був?
Я не захисник Тимошенко, але в цій справі потрібно розставити всі крапки над \”i\”. Причинно-слідчий зв\’язок повинен бути. Так, можливо, вона підписала невигідну для України угоду. Але тоді повинна бути проведена експертиза, який реальний збиток був завданий Україні з-за цієї угоди. Треба було встановити, яка у неї була особиста зацікавленість і поклала чи вона щось собі в кишеню. Я згоден зі ЗМІ, які нагадують, що в Москві на неї було заведено кримінальну справу. Міністерство оборони РФ підкинуло нам стару тему про $405,5 млн, які вона нібито повинна повернути за ЄЕСУ. Але тоді треба було довести, що саме через ці борги Тимошенко підписала газовий контракт.
Ми дійсно підписали дуже невигідну угоду з Росією, в якій зобов\’язалися платити навіть за той газ, який не беремо. Але треба було розібратися, ніж це було продиктовано. І потім правильно Путін з Медведєвим не розуміють, чому Тимошенко посадили. Вона ж сама не підписувала контракти. Її можна звинуватити в дачі свідомо неправдивих відомостей тим, хто підписував угоду. Але тоді це інша стаття. Це може бути недбалість, наприклад. А якщо зловживання владою, то тоді це потрібно було розписати.
Що вас, як юриста, обурило в процесі судового розгляду справи? В яких моментах суд явно порушував закон?
Микола Замковенко: Це справа непроста, тому що воно, як говориться, на слуху. Ще б пак! В скоєнні злочину звинувачується екс-прем\’єр-міністр країни, що претендує на асоціативне членство в ЄС. З Юлією Володимирівною важко працювати. Вона гостра на язик, орієнтується миттєво, розумна і політик зі стажем. З жінкою взагалі дуже важко вести якісь дебати. Тому головуючий у справі повинен був знати справу ідеально, орієнтуватися у всіх нюансах, щоб не виглядати безглуздо. Якби Тимошенко побачила, що суддя володіє ситуацією і він знає, що таке газові контракти, вона сиділа б і не рипалась. А коли Юлія Володимирівна в перший же день побачила, що він у цьому не розбирається, почався концерт. Тимошенко затягнула Родіона Киреєва в політичний процес. У будь-якому разі, коли судять політика, процес завжди буде мати політичне забарвлення, але суддя повинен був показати, що це не політична розправа.
Треба було хоча б створювати видимість, що суд іде назустріч захисту. Зрозуміло, що завдання адвокатів затягнути розгляд справи. Але смішно було, коли суддя давав адвокатам на ознайомлення зі справою один день. Так, ми знаємо, що з 15 томів справи дві третини було мотлоху, макулатури, але з кількома томами потрібно було працювати. А свідки? Свідків захисту було двоє, а від обвинувачення – \”надцять\”.
Поведінка Тимошенко в суді вам сподобалося? Уявляєте, якби вона і в 2001 році, коли ви розглядали її справа, поводилася так само…
Микола Замковенко: Так… Ці перепалки Тимошенко з суддею… Який би не був суддя, але таким чином Юлія Володимирівна показала, що вона неправильна політик. Тимошенко провокувала Киреєва спеціально. Я її розумію, але вона перейшла межу. Суд здійснює правосуддя, представляє державу. Ми можемо не поважати суддю, але повинні поважати державу. Юлія Тимошенко – політик світового значення, вона двічі очолювала український уряд. З політиків такого рівня беруть приклад українці. Це бачили в Європі, це відзначили люди, проти неї озброїлися судді. Точно так само вели себе і її соратники. Так, вони мали право бути присутніми в залі суду, але повинні були сидіти тихо і підкорятися тим нормам, які прописані в Кримінально-процесуальному кодексі. Це відноситься до всіх учасників судового розгляду. Це не Верховна Рада. Депутати захистили себе депутатською недоторканністю, а суд захистив себе за допомогою міліції, яка охороняла громадський порядок.
Як тоді можна було вплинути на Родіона Кіреєва? Адже самовідвід він не брав.
Микола Замковенко: Неправильно, звичайно, коли суддя, якому заявляють відвід, сам приймає рішення з цього приводу. Раніше було інакше. Але з іншого боку – неправильно, коли ще в процесі судового розгляду звертаються з приводу якого-то судді у Вищу раду юстиції, Генеральної прокуратури, виступають з трибуни Верховної Ради. У юристів це називається непроцесуальний вплив або, як люблять говорити політики, тиск на суддів. До закінчення справи всі повинні мовчати, а після збирати документи, заяви і звертатися у Вищу раду юстиції, ГПУ з приводу того, що суддя у таких-то місцях порушив закон, а тому має понести за це відповідальність. І тоді буде перевірка, і правоохоронні органи будуть розглядати що до чого. А у нас це цирк був. Кірєєв теж поводився неправильно. Якщо Тимошенко не підпорядковувалася розпорядженням головуючого, порушувала порядок судового засідання, передбаченого Кримінальним-процесуальним кодексом, її треба було видалити із засідання.
Видаляли ж – не допомогло.
Микола Замковенко: Ще раз видалити. Це не заборонено законом. Якщо б вона продовжувала ображати суддю, видалити її до дебатів. І не треба було б брати під варту. А так суд показав свою упередженість. Юлії Володимирівні це тільки й треба було. Я розумію, що в СІЗО несолодко, але вона домоглася свого, і сколихнула всю Європу і весь світ. Та й взагалі – якби її не взяли під варту ще в процесі розгляду справи, то легше було б потім обрати запобіжний захід, не пов\’язаний з позбавленням волі.
Чи існує хоч щонайменший шанс, що вирок Юлії Тимошенко буде переглянутий у процесі апеляції?
Микола Замковенко: Скажу відверто: жодних шансів на апеляцію у неї немає. Принаймні, з тією апеляцією, яка є зараз. Я в пресі прочитав, що апеляційна скарга написана на 150 аркушів або більше. Але хто їх читати буде? Напишіть на п\’ять листочків: неправильна кваліфікація, немає доказів і все. А 150 аркушів суддя і читати не стане, залишить вирок у силі – нехай касація розбирається.
І я не виключаю, що поки буде розглядатися звернення в суд зателефонують і нагадають, що є така людина Микола Замковенко, який в 2001 році звільнив Тимошенко і вже десять років по судах ходить. Цей чоловік у свій час був у фаворі в влади, з них за руку вітався Леонід Кучма, і все одно його угробили. І судді вирішать, що їм не потрібні ці проблеми, і залишать вирок у силі. Але це неправильно. Ми – судді не повинні боятися, ми повинні діяти так, як велить нам совість. Ми всі можемо помилятися. Всі ми – люди. Але якщо сапер помиляється, ця помилка варто йому життя, а помилка судді відображається на іншій людині.
Можливо, тоді Тимошенко звільнять через декриміналізацію? У парламенті був зареєстрований не один відповідний законопроект.
Микола Замковенко: У парламенті говорять про декриміналізацію економічних злочинів. А стаття, яка інкримінується Тимошенко, відноситься до службових злочинів. Це зовсім різні розділи КК. У разі декриміналізації позбавлення волі замінюється на штраф. Це те ж саме покарання, тільки не пов\’язане з позбавленням волі. Тимошенко на це не піде. Їй потрібен тільки виправдувальний вирок. У разі декриміналізації у неї залишається судимість, і вона не має права балотуватися в депутати. Скоро парламентські вибори. Мета влади – прибрати Тимошенко з політичного життя.
Яке майбутнє у нинішньої опозиції без Тимошенко?
Микола Замковенко: Якщо Юлію Тимошенко прибрати зі списків Батьківщини, то від партії залишається 0,25%, як би в неї гроші ні вливали. Ви подивіться на нинішню опозицію! Розбилася на маленькі партії, і всі дружно рипаются незрозуміло куди. Багато говорять про Фронт змін, але як визначають рейтинг цієї партії? По рейтингу Арсенія Яценюка на президентських виборах? Але вибачте, це різні питання. Партія передбачає широке розгалуження на всій території держави, щоб у всіх обласних, районних центрах були партійні осередки. А якщо немає організаційної побудови партії, а тільки центр і лідер, то вона нічого не може зробити. Навіть якщо Яценюк на президентських виборах набрав 7%, то на парламентських, дай Бог, щоб його партія подолала 3%бар\’єр. Говорити з парламентської трибуни можна все що завгодно, але на сході буде Партія регіонів, на півдні – теж. Це дуже сильна і стабільна партія. Вона зараз при владі. Її очолює прем\’єр-міністр. Вона добре фінансується, і в цю партію всі лізуть, тому що це годівниця.
Як думаєте, а у Родіона Киреєва є шанси у великій політиці?
Микола Замковенко: Знаєте, є такий принцип презерватива. Грубо звучить, але так воно і є. Люди, яким що-то треба, обіцяють все, а потім використовують людини і викидають. Такий політичний принцип розповсюджений не тільки в Україні, але і в світі. Людини використовували і про нього забули. Це в кращому випадку. А якщо він ще десь і оступиться, то покарання буде дуже серйозним. Тому ніякого політичного майбутнього в даному випадку я не бачу, навіть ніякого підвищення не буде. Тому будь-яке підвищення буде сприйнято ще одним доказом упередженості процесу над Тимошенко.
Зараз проти Тимошенко порушено нову справу за Єдиним енергетичним системам України, а ще одну відновлено. Чи є у цих справ перспектива?
Микола Замковенко: Всі справи за ЄЕСУ, крім останнього, пов\’язані з шкодою для України на $405,5 млн, закриті в судах. Тимошенко оскаржила в суді постанови про їх порушення. Всі ці справи відносяться до періоду до грудня 1999 року, і я не бачу сьогодні механізму, що дозволяє переглянути їх через десять років. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс цього не передбачає.
Навіщо тоді витягати ці справи, і давати їм хід?
Микола Замковенко: Для того щоб, якщо раптом вирок щодо газового справі буде переглянутий, Тимошенко не займалася політичною діяльністю. Щоб вона не могла займатися агітацією. Балотуватися в народні депутати вона все одно не зможе, але зможе їздити по країні і агітувати за Батьківщину перед виборами. Пам\’ятаєте, як вона агітувала за Олександра Турчинова на дострокових виборах мера Києва?
Ви не шкодуєте, що в 2001 році прийняли рішення звільнити Тимошенко? Можливо, ваша кар\’єра склалася б інакше.
Микола Замковенко: Я втратив блискуче майбутнє своєї кар\’єри, нашкодив своїм дітям. Бо хоча такі політики, як Юлія Тимошенко, і зустрічаються рідко, але і вона \”політичне шахрайство\”. Вона не будує, а руйнує. Але я все одно не шкодую. Я зробив так, як повинен був .
peredplata
