БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬСитуація в Україні дуже непроста, і треба готуватися до її подальшого погіршення. Війна продовжується, Путін у ній не має таких перемог, навколо яких міг би далі розкручувати культ власної особи і піднімати нову хвилю великодержавного шовінізму. Навпаки, на цьому тижні починається масова висилка російських дипломатів із західних країн. Британія вже відправила до Москви 23 співробітника російського посольства у Лондоні, підтримати її крок обіцяли уряди приблизно 20 європейських держав, а також США. Це відчутна поразка Кремля. Щоб замаскувати провал своєї політики, \”лідер російської нації\” вдаватиметься до нових провокацій в Україні. При їх проведенні російські спецслужби максимально використовуватимуть такий недолік багатьох українців, як безвідповідальність

Чому серед українців мало людей, котрі відповідально ставляться до держави?

Впродовж століть наші предки вимушені були жити під чужинецькою владою. Відтак і державу звикли сприймати, як силу чужу, навіть ворожу. Отримавши формальну незалежність у 1991 році, Україна ще довго залишалася залежною від Росії, а намагаючись звільнитися від неї, потрапляла у певну залежність від США і об\’єднаної Європи. До того ж замість національної політичної еліти через свою недосвідченість і політичну неграмотність українці самі посадили собі на шию корумпованих жлобів. Що заважало нам на перших президентських виборах обрати представника нових політичних сил? Ніщо, крім зайвої довірливості й невміння протистояти примітивній пропаганді. Тож і маємо те, що маємо.

Мільйони людей розчаровані у владі, довіри до неї не мають. За чверть століття тричі українці влаштовували \”революції\”, які насправді не приносили революційних змін, а лише міняли товсті дупи у владних фотелях. Нині нас намагаються \”розкрутити\” на ще одну таку \”нібито революцію\”. Противник вкладає значні кошти для стимулювання не просто масового невдоволення (воно зростає і саме з причин відриву влади від народу), а в провокування масових насильницьких дій.

Не варто забувати, що в Росії правлять чекісти – гідні нащадки Єжова та Берії. Діють вони найпідлішими методами, до яких звикли за сто років совєтської й постсовєтської влади. Народну ненависть до корумпованих брехунів і злодіїв вони намагаються в Україні перевести у ненависть до таких державних інституцій як президент і парламент. Заклики \”підірвати Верховну Раду і Банкову\” вже пролунали з уст нардепа – Героя України. Зовсім не обов\’язково ця вчорашня народна улюблениця є прямим російським агентом – спецслужби вміють \”в темну\” використовувати людей, граючи на людських слабкостях. Адже і Михеїл Саакашвілі, який виводив людей на штурм владних установ, навряд чи може вважатися \”агентом Кремля\”. Інша річ, що він має особисті порахунки з нинішнім президентом України і наскрізь корумпованою владою. А ненависть до них у емоційного колишнього президента Грузії дуже велика, чим і скористалися нащадки Дзержинського з \”холодною головою і гарячим серцем\”. Проте ні у випадку Саакашвілі, ні у випадку Савченко їм не вдалося зруйнувати Українську державу чужими руками.

Слід очікувати розгортання нової кремлівської спецоперації, спрямованої на удар по нашій державності. Найвірогідніше, противник експлуатуватиме зайву емоційність простих українців, штовхаючи їх на непродумані дії. Чимало людей легко запалюються і готові лізти у бійку, не задумуючись над наслідками своїх дій. Чомусь вони вважають, що головне – це скинути чергового \”баригу\”, і зовсім не задумуються, хто ж опиниться на його місці. Це й є політична безвідповідальність.

Раби до відповідальності не звикли

Ми хочемо миттєвих змін на краще, а їх бути не може у принципі. Миттєво все міняється лише на гірше, а щось добре необхідно будувати довго, напружуючи всі сили. За століття чужої влади українці звикли, що від них особисто дуже мало залежить – їхню долю вирішують десь у чужих столицях. А коли терпець уривався, бралися за зброю і влаштовували пекло на землі й своїм гнобителям, і собі також. У підсумку ж отримували те ж саме, що було раніше, а то й навіть і гірше. У таких умовах відповідальність не формується, і замість розуму люди керуються емоціями.

Проте нині вперше за довгий історичний період ми отримали можливість самим братися за вирішення своєї долі. В Україні зі страшним скрипом, але йде процес децентралізації влади. Створення об\’єднаних територіальних громад дає можливість значну частину влади перемістити із центру на місця. Відтак і люди зможуть не лише впливати на прийняття важливих рішень, але і брати участь в їхньому втіленні у життя. Цей шлях пройшли розвинуті демократичні держави, вступаємо на нього і ми. Він буде довгий: позитивні наслідки децентралізації влади по-справжньому відчуються лише через декілька років, а то й десятків років. А за цей час має сформуватися масова психологія відповідального громадянина.

Адже нинішня влада є породженням нинішньої масової психології. Подобається кричати про \”головного баригу\”, а варто насамперед подивитися на себе самих. Зовсім недавно вигоріла частина Калинівського ринку у Чернівцях. Як у краплі води, у цій події винні головні біди нашого суспільства. За хабарі знехтувати елементарними вимогами протипожежної безпеки, поставивши контейнери так, що між ними пожежні машини проїхати не могли. Намагаючись заробити якомога більше, не застрахували свій товар. Ще й \”економлячи гроші\” розпочали зварювальні роботи, грубо порушуючи всі правила їхнього проведення. З отаких маленьких базарних бариг, абсолютно безвідповідальних і нездатних передбачити наслідки своїх дій, і виросли \”великі бариги\”, що нині правлять Україною. Якщо їх скинути насильно, на цьому місці опиняться такі ж самі, якщо не гірші. На це і розраховує противник, розхитуючи ситуацію в країні.

Чи є нормальний вихід?

Звичайно – є. Формування нової системи місцевого самоврядування дозволяє створити зародок справжньої політичної еліти, яка працюватиме не на власну кишеню, а на розвиток всієї держави. Саме в цій новій системі люди відчують відповідальність за свій вибір і матимуть змогу впливати на своїх обранців, примушуючи їх піклуватися про спільні інтереси. На цій основі в Україні, нарешті, формуватимуться політичні партії, а не нинішні пародії на них, фінансовані олігархами.

Процес пішов, він вимагає значних сил від багатьох з нас. Нове важко пробивається через стару гнилизну, і годі очікувати миттєвих покращень. Простих рішень тут бути не може. Наївні люди вимагають введення смертної кари за корупцію за китайським зразком. Думають, якщо по телевізору у прямому ефірі демонструватимуть розстріли зажерливих чиновників, то корупція в країні зникне. Нічого подібного! Китай відноситься до країн з високим рівнем корупції, а розстрілюють там одні чиновники інших, щоб зайняти їхні місця і продовжити процес зловживання владою в інтересах власного збагачення.

Низький рівень корупції існує лише в тих державах, де в суспільстві немає тяги до надмірного збагачення, а для громадян постійна відповідальність перед громадою є неодмінною рисою характеру. Якщо ми міцно станемо на цей шлях, то згодом зможемо збудувати нормальну державу для людей. Саме таку, в якій державні чиновники відповідальні перед громадянами, а рядові громадяни відчувають свою відповідальність перед всім суспільством.
Ігор Буркут, політолог

Новини Партнерів