Червоненка мама виховувала по-спартанськи, а Ляшка віддала у дитбудинок

Червоненка мама виховувала по-спартанськи, а Ляшка віддала у дитбудинокУ другу неділю травня Україна святкувала День матері. У цей день ТСН.ua поспілкувався з відомими політиками та попросив поділитися дитячими спогадами про найрідніших у світі людей – матерів.

Янгол-охоронець Януковича

Український президент Віктор Янукович рано осиротів. Його мати Ольга Семенівна померла, коли маленькому Віті було лише два роки. Вона працювала медсестрою на шахті \”Юнком\”.

Через деякий час батько одружився вдруге. Стосунки з мачухою у майбутнього президента не склалися, тож він жив у бабусі Кастусі Іванівни Янукович, мешкав \”у малюсінькому флігелі\”. За спогадами самого Януковича, бабуся замінила йому матір.

Однак допомагала Януковичу і мама – він каже, що вона його янгол-охоронець і не раз рятувала йому життя. Одного разу, коли був у першому класі, провалився у яму – там раніше був відстійник шламу коксохімзаводу. Він не міг вибратися, бо яма була глибока, а на дні мул, який почав його засмоктувати.

\”Кричав, але мене ніхто не чув. Плакав, ридав з відчаю, але тільки глибше занурювався. Коли на поверхні залишилися тільки плечі і руки, вирішив, що все, кінець. І став прощатися з життям. Знаєте, кажуть, перед смертю людина дивиться в небо. Я підняв голову і почав просити вибачення у мами. Казав вголос… Просив, щоб не ображалася за те, що не зможу зробити все, про що мріяв, – щоб вона пораділа за мене…\”, – розповів Янукович в одному інтерв\’ю \”Фактам\”.

А далі, за його словами, на абсолютно безхмарне небо несподівано налетіла хмаринка, піднявся вітер, і до нього нахилились гілки верби. Так він зміг вибратись.

А ще Янукович згадував, як прийшлов якось на цвинтар до могили матері. \”Я сів біля цього пам\’ятника, обійняв його і став мамі дякувати. А на цвинтарі дуже багато росло бузку. Практично біля кожної могилки. Коли я розмовляв з мамою, подув вітерець – і гілка бузку торкнулася мене, ніби погладила по обличчю. Я це запам\’ятав на все життя\”, – із зворушенням розповідав Янукович.

Тимошенко називає маму кумиром

А от екс-прем\’єр Юлія Тимошенко материнської любові позбавлена не була, але росла без батька. Він залишив сім\’ю, коли дівчинці було три роки. Від спілкування з дочкою батько не відмовився, але особливою увагою теж не балував. Жила Юлія Володимирівна з мамою Людмилою Миколаївною в Дніпропетровську у звичайній двокімнатній квартирі в п\’ятиповерхівці.

\”Мене виховувала тільки мама, тому у нас не було нічого, крім любові і ніжності, ніяких інцидентів. Я, як це … небита дитина\”, – зізналась якось Тимошенко в інтерв\’ю \”ЕВА\”.

Свою маму екс-прем\’єр називала головною любов\’ю і навіть \”кумиром\”. Останнім часом, за словами Тимошенко, її мама хворіє. Навіть 8 березня не змогла приїхати провідати дочку у Качанівській колонії.

Євгена Червоненка мама вчила бути першим

У екс-міністра транспорту та зв\’язку, нині чиновника Міністерства надзвичайних ситуацій Євгена Червоненка у дитинстві не було часу на пустощі.

\”Моя мама, – згадує він, – мене виховувала дуже суворо. Вона була одним із провідних керівників інституту Дніпрогіпрошахт. Дуже багато часу приділяла роботі, та це не заважало їй контролювати мене\”.

Навіть шкільні канікули, коли дітям зазвичай дозволяють розслабитися і полінуватися, маленький Женя Червоненко використовував для навчання під невтомним наглядом мами.

\”На канікулах хлопці з нашої компанії дітей видатних батьків їхали відпочивати в Артек або за кордон, а я сидів по півдня з мамою і вчив математику та англійську мову\”, – згадує він.

Та Євген Альфредович аніскільки не жалкує, що виховувався у таких \”спартанських\” умовах. \”Тепер я їй щиро вдячний за це\”, – говорить він.

Не пасти задніх його також навчила мама: \”А ще мама встановила за правило, що коли я програв у змаганнях і не зайняв перше місце (я, до речі, був чемпіоном міста з плавання), то я не отримував ніяких заохочень. Вона казала: \”Ти єврей, і повинен бути тільки першим\”.

Ляшка мама віддала в дитячий будинок

Свою невеселу історію, яка проте має гарне продовження, ТСН.ua повідав депутат Олег Ляшко. Він розповів, що виховувався у дитячому будинку, бо мама народила його у 19 років, і через два роки батько її кинув.

\”І вона, не маючи ні житла, ні роботи, молода дівчина, на жаль тоді їй вчасно ніхто не допоміг, ніхто не підтримав, вона віддала мене у Прилуцький дитячий будинок\”, – розповів Ляшко.

Але, наголосив він, на матір не тримає зла, \”бо так склалася доля\”.

\”Ми з нею сьогодні чудові друзі, я її підтримую, допомагаю, ми дуже часто спілкуємося. І я вважаю, що це найдорожча людина у світі\”, – наголосив депутат.

Приємні дитячі спогади у нього пов\’язані з канікулами, коли мама Любов Павлівна забирала його додому.

\”Ми тоді жили у гуртожитку, кімната 12 квадратних метрів. І нас там четверо було – мама, я, молодша сестра і мамин чоловік. 10 років жили у тій кімнаті. І я знаю, що там для мене завжди ліжко було на канікулах, де я спав. І це було чудово, ми на ялинку ходили, подарунки якісь вона мені дарувала. Я із нетерпінням чекав канікул, щоб приїхати додому у ці 12 метрів, щоб бути вдома із своїми рідними\”, – розповів Ляшко.

За його словами, зараз він постійно тримає зв\’язок з мамою. \”Вона мене все на пельмені кличе, а я ніяк не доїду\”, – зізнався він.

Вітати з Днем матері депутат планував не лише своїх маму і тещу, а й усіх українських мам. Він розповів, що днями записав кліп на пісню \”Чорнобривці\”.

Геніальна мама Яворівського

Народний депутат-бютівець Володимир Яворівський, розповідаючи про свою маму, сказав, що про неї можна скласти цілий роман. \”А якщо коротко: в мене була геніальна мама над всіма мамами, звали її Віра, – розповів Яворівський. – Вона була абсолютно неграмотна, але я не кажу неосвічена. Закінчила мама півкласу всього-навсього, працювала в колгоспі, але володіла якимись народними речами, була унікальною жінкою – знала дуже багато пісень, розумілася на справжніх духовних цінностях\”.

А ще Яворівський згадує, що вона у тяжкі воєнні часи сама збудувала будинок: \”Я народився у війну. Потім, поки батько був на фронті, мама збудувала хатину, звичайну хатинку з дерева, обліплену, як в нас на південній Вінничині називають, \”валіками\”, вони робилися з болота, з глини разом із соломою, і ними перекладалися дрючки\”.

Мама поблажливо ставилася до малого Володі, не вимагала суворої дисципліни. \”Я дуже вдячний мамі за своє дитинство, вона була дуже доброю до мене. У батька з нами була коротша розмова – коли що не так, то він вже ремінець розстібає на своїх військових штанах-галіфе. А мама завжди була на моєму боці, багато приховувала моїх витівок, – говорить Яворівський. – Спогади про маму в мене взагалі дуже теплі\”.

Запам\’яталася йому мати молодою і красивою: \”В мене стоїть перед очима, як я був малий, років 4-5, ми разом із старшими хлопцями пішли перед Зеленими святами набрати у лузі лепехи, татар-зілля. У нас за селом болота були. Наскуб я того татар-зілля, обняв той оберемок, радий, що я мамі його несу. А мама стоїть на порозі – красива неймовірно й посміхається. У мене цей образ стоїть перед очима вже стільки років…\”

Ющенко – мамин улюбленець

На відміну від своїх політичних опонентів Януковича і Тимошенко, Віктор Ющенко ріс у повній сім\’ї. Його батько, Андрій Андрійович, коли воював, потрапив у полон і був в\’язнем концтабору Освенцім. Після війни вчителював у Хоружівській школі на Сумщині. Мати Варвара Тимофіїївна також вчителювала. Односельці з рідного села Ющенка Хоружівки, згадують про Віктора, як про вихованого хлопчика і маминого улюбленця.

\”Мої батьки завжди поважали і берегли традиції. Щороку на початку грудня ми з мамою і братом кожного вечора сідали майструвати ялинкові прикраси. Досі пам\’ятаю, що найкрасивішою прикрасою у дитинстві мені здавалася зірка із тонкого скла\”, – пригадував Ющенко в розмові з DailyUA .

Любляча мама Ніна Герасим\’юк

Народний депутат від НУ-НС Ольга Герасим\’юк розповіла, що у неї з мамою надзвичайно сильний зв\’язок.

\”Моя мама вчителька. Вона зараз на пенсії, але колишніх вчителів не буває. Вона для мене – взірець того, як можна розчинитися у людях, при цьому будучи дуже ніжною і люблячою мамою\”, – із гордістю розповідає вона.

Одна із картин, які Ользі Герасим\’юк запам\’ятались із дитинства: за столом сидить мама, горить настільна лампа, навколо по столу лежать стоси зошитів для перевірки. Мама депутата, Ніна Дмитрівна, викладала хімію і біологію. Вона їздила навчати дітей аж у сусіднє місто на потязі. Поверталась дуже пізно.

\”Але вона справжня мама – вона ніколи не переставала про нас думати. При цьому вона ніколи не запитувала в мене чи зробила я уроки, що там мені задали. Бо вона точно знала, що ми це робимо самі. І у нас про це навіть не треба запитувати. І це справді так, у нас усі троє дітей в сім\’ї – золоті медалісти\”, – каже Герасим\’юк, і додає, що вони навчались не в неї і не в її школі.

Вона зазначає, що при всій зайнятості, постійних педрадах, нарадах, всі діти в сім\’ї відчували мамину присутність: \”По-перше, у нас у всіх були в\’язані мамою речі, завжди було щось смачне, що встигала варити і пекти мама. У нас завжди зберігались якась родинна історія, бо ці історія про бабусь, про пра-пра-прабабусь розповідала мама\”.

\”Я навчилась у неї тому, що часу немає меж. І якщо ти відданий своїй справі, ти не можеш бути цілковито відданий їй настільки, щоб забувати про свою сім\’ю. Я вважаю, що вона успішна жінка. Може, вона і думає інакше, але вона відбулася у всьому\”, – каже Герасим\’юк.

Мороз звертався до мами на \”Ви\”

На прохання ТСН.ua згадати про дитинство і про свою маму Олександр Мороз розхвилювався.

\”Для мене ця тема дуже дорога і надзвичайно хвилююча\”, – розчулено зізнався Олександр Олександрович і розказав, що дитинство його пройшло на Київщині у Таращанському районі.

Вихованням, як таким, його батьки не займалися. Олександра та його братів вони виховували своїм прикладом, своєю дуже тяжкою працею, звичайним розподілом обов\’язків у сім\’ї. \”Було життя і боротьба за нього, – каже Олександр Мороз, – тому не дивно було, що до батьків ми зверталися на \”Ви\”, тим більше до діда. А ще дивним було те, що батько, прекрасний майстер-столяр, старший від матері на 13 років, звертався до неї на \”Ви\”. Можливо, це була традиція, він сам родом із Рівненщини, але це було звичним для нас усіх, бо це свідчило, говорячи \”казенною\” мовою, про систему взаємин у сім\’ї\”.

Доля його матері була не з легких, багато дуже тяжких хвилин прийшлось їй пережити, та пан Олександр співчуває їй навіть через десятки років. \”Мамине дівування тож закінчилося, не розпочавшись, – веде далі він. – Уже в 29-му році народила вона первістка, Леонтія, мого найстаршого брата. Ще через 3 роки прийшов на світ Василь. Життя старшого хлопчика обірвав трагічний випадок у школі – обірвався дзвінок і впав дитині на голову\”.

Олександр Мороз зізнається, що найяскравішою постаттю в його дитинстві була мама.

\”Спогади мого дитинства таки найбільше пов\’язані з мамою. Може, тому що бачив, як їй доводилося тяжко. Сім чоловіків у домі та ще двоє сестриних дітей. Усе на її руки: зварити, випрати, вибілити полотна, прясти. А ще городи – той, що біля хати і той, що на леваді. А там – жито, пшениця, коноплі. З ранньої весни до пізньої осені кожну грудку землі пальцями перебрати. А в хліві корова, теля, поросята, кури з качками. Та ще й робота основна на ланці колгоспній. За таких клопотів не дивина постарітися у сорок років\”, – ділиться спогадами політик.

\”Мамині ранки починаються ще глухої ночі. Треба було випроводити батька до праці. Нас будили смачні запахи і ми, ледве дочекавшись поки батько вийде з хати, зіскакували з постелі – і до столу\”, – розповідає він.

\”Інколи пам\’ять напружувати не потрібно аби сплили спогади про дитинство, де головнішою людиною завжди залишатиметься мати\”, – каже Олександр Мороз.

Волинець не взяв у мами гроші

Народному депутату від БЮТ Михайлу Волинцю першою пригадалась історія його народження і материнський захист.

\”У матері почалися пологи, коли вона на полі збирала буряки. На підводі її відвезли до пологового і одразу ж вона народила. Коли мені було десь два тижні, голова колгоспу прийшов додому і спитав, чому вона не на роботі. Вона відповіла, що дитина захворіла. А він каже, то викинь дитину під греблю, щоб була на роботі\”, – розповів Волинець сімейну історію.

Депутат з багатодітної сім\’ї – у нього п\’ятеро братів і сестра. Після закінчення школи майбутній депутат виїхав на Донбас, став шахтарем.

\”Мати завжди переживає. Коли вона отримала премію 10 тисяч гривень як мати-героїня, вона тисячу мені привезла. Я відмовився взяти, вона образилась\”, – розповів Волинець.

Наталія Кондратьєва, Світлана Кузьменко

Джерело

Новини Партнерів