Марш до ради! Продовження

Марш до ради! ПродовженняЦього разу мова піде про список партій, котрі мають чималу підтримку буковинців. Це партії «Наша Україна» та ВО «Свобода».

Шкода, що лідери двох патріотичних політичних сил досі не знаходять спільної мови один з одним. І тим самим загострюють споконвічну проблему українців – де два українці, там три гетьмани. Про народ, націю і державу тоді не думають. Хоча саме про них говорять на кожному кроці. Більше того, саме націю і Україну на словах виставляють ніби ікону і моляться на них самі та змушують інших. А насправді святі для нас символи використовують кожен на свій лад.

В результаті самого ладу нема ні у нації, ні в України.
Ніби й символічно сталося так, що до Чернівців разом, в один день приїхали лідери цих двох політичних сил. Вони гарно і правильно говорили про єдність нації і Держави. Насправді ж по майданах і залах роз’єднували, роздроблювали, розділяли українських людей, на потіху партії регіонів та її прислужникам. І сміялися з них люди через це. Але лідери, засліплені якоюсь незрозумілою самозакоханістю, не помічають досі, що не добро, а зло вони творять і нації, і Україні.

Віктор Ющенко і його «Наша Україна»

Прес-конференцію для журналістів лідер «Нашої України», президент 2005-2010 рр. давав у колисці Помаранчевої революції — приміщенні готелю «Буковина». Коли власник готелю, активний учасник Майдану 2004 року, член фракції «Наша Україна» Валерій Чинуш проводив до зали екс-президента повз стенди зі світлинами Помаранчевої революції, у Віктора Андрійовича аж просвітліло лице від помаранчевих кольорів та приємних спогадів. Він навіть трохи затримався біля окремих стендів, де на віки вічні дивилися з надією у майбутнє молоді українці з Майдану Києва і Чернівців, де сміливі журналісти на барикадах вмить ставали лідерами і польовими командирами, готовими за ідею віддати не тільки свою кров, а й життя. Миршаві тарганчики шмигали під ногами Ющенка і боялися потрапити на очі тим, хто захищав Віктора Андрійовича у буремні часи 2004 року. Хто захищав мрію – Україну. Бо саме вони тоді ховалися по дучках, як ті таргани. Вони пересиділи, перечекали і вилізли на світло, аби трохи покерувати. Саме Віктор Ющенко й довірив кермо подібним тарганам, як у нас, так і по всій Україні. А вони привели до нього всяку погань антиукраїнську, вихваляючи її і призначаючи на державні посади. Ми ж пам’ятаємо, як з Криму на Буковину в обозі Куліша-Павлюка приїхав такий собі Лієв. Раніше він був помічений у багатьох антиукраїнських акціях в Криму, був активістом НДП та «Русского блока». Брав участь у символічному відділенні Криму від України, перекопуючи Перекоп. Також Лієв організовував побиття учасників автопробігу «Поїзд Дружби» і українських студентів, котрі відбивали у росіян маяк Сарич.

І цей Лієв став радником губернатора Куліша, а згодом — керівником одного із управлінь, котре займалося ліквідацією наслідків повені 2008 року. Досі кримінальні справи за розтратами коштів там не закриті. Сам Віктор Павлюк давав рекомендації для вступу Лієва до лав «Нашої України». Напевне, тому треба було робити політичну кар’єру. Досі вихваляє скрізь, де можна. А Лієв швиденько перекинувся до партії регіонів, тільки-но під Ющенком захитався трон. Зараз він — міністр туризму Криму. Активний регіонал. А Павлюк залишився з носом і вусами та напіврозваленою партією «Наша Україна» у Чернівецькій області.

Що й говорити, коли голова партії Володимир Куліш в обласній раді голосує так, як регіоналам треба. Сам він керує підприємством під патронатом регіоналів. І до Ющенка та «Нашої України» має таке відношення, як циган до бджіл.

Та досі заколисаний похвалами і єлейними словами Віктор Андрійович вважає себе месією української нації. Він на прес-конференції (на яку, за вродженою звичкою, запізнився) говорив про все і ні про що. Але за цей час встиг наговорити знову всякої гидоти на Тимошенко і партію «Батьківщина». Якось навіть уже не по-джентльменськи вийшло. Бо у тюрмі людина. Бо вона, як би там не було, допомагала Віктору Андрійовичу стати президентом. Тож хоч би за це був вдячний. Та ні. Натомість говорив і говорив про єдність нації, про велич України. І тут же вбивав клин у єдину Об’єднану опозицію. Прикро було чути все це з уст президента України, за якого й кров проливав, і вірив та довіряв йому у всьому.

Чим більше Ющенко говорив, тим рожевішими були його мрії. Він ставав все більш упевненим у тому, що тільки єдина політична сила є українською – це «Наша Україна». Інші всі, як один — хто більше, а хто менше — працюють на Росію. Вони ведуть державу до економічного колапсу. Можливе у ці дні падіння гривні. Воно буде ситуативним. І залежатиме від газових угод та обслуговування боргів. І перше, і друге Україні нібито принесла Юлія Тимошенко. А того, що вже харківські угоди Віктора Януковича повинні би нівелювати Юлині, Ющенко чомусь не помітив. Принаймні, так здалося. Він хоч і хотів порівняти у шкідництві дві політичні сили — Партію регіонів та ВО «Батьківщину»,— та зробив це так, що знову винною у всьому виявилась Тимошенко. І в той же час підмітив:
— Я усвідомлюю, що багато людей мене не зрозуміли і ще досі не розуміють.
А як можна його зрозуміти, коли на виборах президента він виступив проти Тимошенко, прикрившись агітацією проти всіх. Саме цим він допоміг Віктору Януковичу виграти вибори.

Насамкінець Ющенко упевнено заявив, що його політична сила у парламенті матиме не менше 44-45 депутатів. Хоч в кінці екс-президент і правдиво та образно сказав, що нас вчать тільки як принижувати один одного і фронти вибудовувати, запитувати у нього про щось уже було нецікаво.

(Далі буде).

Петро КОБЕВКО

Р.S. До партійного списку від Буковини «Наша Україна» внесла тільки Віктора Павлюка під номером 14. Якщо вона подолає 5-відсотковий бар’єр, цей чоловік стане народним депутатом. Якщо «Наша Україна» бар’єра не подолає, вона нашкодить Об’єднаній опозиції, ВО «Свободі», українській нації, Українській державі та кожному з нас.

(Продовження. Поч. у. ч.32-36, 39)
Якби Віктор Ющенко з «Нашої України» з КУНом і УНП не пішов на вибори, то партія регіонів змушена була б вигадати подібну політичну структуру. Бо вона тепер боїться ВО «Свобода».

У суспільстві сьогодні відбуваються різноманітні процеси, на які ні влада, ані її провладна партія зі своїми сателітами вже вплинути не можуть. Соціологи з ніг збиваються, аби догодити своїм замовникам і видати потрібні їм рейтинги. Та нічого не виходить: ВО «Свобода» таки набирає потрібний відсоток електорату. Вона проходить до парламенту. І тут на політичну арену знову виходить Віктор Ющенко. Який уже раз наш екс-президент шкодить Україні!..
Першого разу він вкрав у нас мрію. На Майдані України ми всі як один стали за Віктора Ющенка. І він став президентом. Але до влади допустив тільки тих, хто йому солодко співав та заколисував. Балога, Порошенко, Червоненко та інші сьогодні активно працюють у таборі противника. А Ющенко упродовж п’яти років президентства тільки те й робив, що боровся зі своїми соратниками та ідейними прихильниками. У цій війні він поборов сам себе. Він втратив довіру людей, у яких відібрав віру.

Другого разу на виборах президента у 2010 році Ющенко продовжив поборювати своїх соратників. Він оголосив війну прем’єр-міністрові України Юлії Тимошенко і всім її прихильникам. У результаті бойових дій Віктор Андрійович зробив політичну ставку на «противсіхів» і тим самим привів до влади Віктора Януковича. Наслідки правління останнього Україна буде відчувати ще не одне десятиліття.

І, насамкінець, день нинішній. Патріотичні сили України внаслідок об’єктивних, а більшою мірою суб’єктивних причин втратили підтримку людей. Старі політики, які вже роками використовують українську національну ідею, не змогли запропонувати нації нічого конкретного і дієвого. Нація зрозуміла, що ідея нині використовується винятково для самозбагачення кількох пройдисвітів біля неї.

У цій ситуації найближчою до національно свідомого українця та найбільш порядною виявилося ВО «Свобода». Ющенку б тепер допомогти і разом, об’єднаною патріотичною силою, пройти до парламенту. Та ні. Ющенко з «Нашою Україною», Костенко з Українською Народною Партією та Конгрес Українських Націоналістів з’єдналися для боротьби (?!) з українцями.

Тому входження до верховної ради для ВО «Свобода» після такого політтехнологічного ходу стало проблематичним. На її електоральному полі вже активно «пасеться» «Наша Україна».

Буковина – це Україна у мініатюрі. Ми повторюємо державу як у природно-кліматичних умовах, де є ліси, лісостеп і гори, так і в політичних вподобаннях, де голосують як Західна, Центральна й Східна Україна. Є навіть проекція Криму — Герцаївський район. Отож результати виборів у Чернівецькій області мало чим відрізняються від результатів усієї України.

Днями ми одержали результати соціологічних досліджень, що були проведені 3-14 вересня. Згідно з ними, ВО «Свобода» в області набирає 4,7 відсотка голосів виборців, що мають намір взяти участь у голосуванні. Водночас «Наша Україна» набирає 2,4 відсотка. Вона не проходить до верховної ради. Але ж саме ці відсотки вона забирає у ВО «Свобода». І що ж відбувається? Віктор Ющенко своїми помилками, свідомими чи ні, кинув партії регіонів під ноги на поталу 7,1 відсотка голосів, відданих за патріотичні сили України. За таких умов ані ВО «Свобода», ані «Наша Україна» до парламенту не потрапляють. Маю сумнів у тому, що досвідчені політики, такі як Ющенко чи Костенко, не розуміють, що творять… Це що? Помста нації? Кара Україні?!
У нас звикли Тягнибока називати непоступливим, безкомпромісним і т. д. Що стосується української ідеї, української нації, він дійсно таким є. А от в питаннях виборів і усунення партії регіонів від влади Олег Тягнибок чинить як мудрий і досвідчений політик. Недавно у Чернівцях він заявив:
— Партії регіонів потрібно 300 голосів у парламенті, аби змінити Конституцію України. І тоді вони обиратимуть президента у верховній раді. А через 5-6 років Україна перетвориться у монархію, де владу передаватимуть по спадковості. Ми маємо різне з ВО «Батьківщина» та «Фронтом Змін» бачення розвитку економіки і політики. Але усвідомлюємо, що тільки разом зможемо подолати цей режим. Заради перемоги ми пішли на поступки один одному.
Хіба Ющенко і його команда не усвідомлюють небезпеки, яку несе нам режим Януковича?! Якщо невміло йому противитимемось, то дуже швидко Білорусь для нас стане зразком демократії.

Та навіть незважаючи на окремі соціологічні похибки, ВО «Свобода» зможе ще щиро здивувати Україну та світ. Ми пам’ятаємо, як ще недавно на Тернопільщині соціологи передбачали для ВО «Свободи» програшні вибори до місцевих рад. А насправді ця партія там є при владі. У Івано-Франківську після голосування з’ясувалося, що люди обрали до ради представників ВО «Свобода» більше, ніж їх було у виборчому списку.
Подібний результат можливо повторити на виборах до парламенту України. Бо людям набридли брехуни при владі та хруні-противсіхи. Нація вимагає дії!

Петро КОБЕВКО

Р.S. За сприятливих умов та високої організації виборчих штабів і вмілого захисту результатів ВО «Свобода» не тільки долає 5-відсотковий рубіж, а й набирає значно більше голосів виборців. Тоді до верховної ради від Чернівецької області народними депутатами стають: Назар Горук № 36 та Віталій Мельничук № 49. Також у мажоритарному виборчому окрузі № 201 за перемогу бореться відомий лікар Степан Спіжавка.