У черкаському морзі №1 лежить тіло 23-річної Ольги Шевченко. У неї розрізана груднина. Батьки намагаються дізнатися, що сталося з донькою.
Шевченки — черкасці. 52-річна Ірина Анатоліївна архітектор-дизайнер, 51-річний Володимир Володимирович очолює відділ у підприємстві \”Черкаситеплокомуненерго\”. Виховали двох дітей.
Ольга закінчила місцевий гуманітарно-правовий ліцей і університет \”Східний світ\” у Києві за фахом \”китайська філологія\”. У березні 2012-го мала їхати в Китай на стажування. Однак групу вже набрали, Ольгу попросили зачекати до вересня. Вона працювала у столичній фотостудії \”Фотоальянс\”, хотіла підробляти перекладачем на Євро-2012 — добре знала англійську і китайську.
Уранці 6 травня вийшла на роботу і зникла.
— Нам подзвонила колега дочки, Іра, з якою вони квартиру знімали, — каже Володимир Шевченко. — Ми поїхали в Київ, заявили у Шевченківський райвідділ про зникнення. Кілька днів самі їздили по тих місцях, де могла бувати Ольга. Показували людям фотографії. 11 травня дзвонить мені тесть: \”Олю побачили на колії\”.
Тіло Ольги Шевченко знайшли у Закарпатській області, на перегоні Воловець — Скотарське — за 1 тис. км від Києва. Ні слідів насильницької смерті, ні алкоголю в крові не виявили.
— Я поїхав за донькою сам. Мені віддали її сумочку: там ні речей особистої гігієни, ні косметики. Нічого, що свідчило б, що Оля збиралася в дорогу, чи шість днів подорожувала. Міліціонери сказали, вона стрибнула під поїзд.
Шевченки не вірять у цю версію. Почали власне розслідування.
— Якби вона стрибнула — були б характерні травми. А тіло без синяків. Лише на кісточках рук подряпинки. І над бровою розрубано і потім зашито. Синяка теж не було — значить, розрубали вже після смерті.
Міліціонери вважають, що рани на грудях Ольги — від коліс.
— Я питав судмедексперта: як вона так стрибнула, що поїзд її не вдарив, а попала одразу під колеса, — продовжує батько.
Володимир Володимирович проводить у кімнату дочки. Тут стоїть комп\’ютер Ольги, на полицях — книжки та м\’які іграшки. Кожного Нового року батьки дарували їй іграшкового звіра, чий рік починався за східним календарем. Багато романів англійською. Читала їх мовою оригіналу. Володимир Володимирович показує фотографії. На більшості Ольга стоїть із братом Сергієм, якому зараз 19 років.
Шевченки впевнені: їхню доньку вбили і вирізали органи. Чекають на результати повторної судмедекспертизи.
— Судимо по розрізах на її тілі, вздовж і впоперек. З цього приводу багато чого \”накопали\”, розказали досвідчені медики. Є такий термін — \”поставити людину на хрест\”. Тіло впоперек ріжуть ножем-тесаком — щоб кров різко відійшла від внутрішніх органів. Найстрашніше — це роблять на живій людині без наркозу, щоб не постраждали нирки. Розрізи потім видають за залізничні травми. В Олі порізи вздовж і впоперек грудей були перемотані бинтами. Знайдіть хоч одне пояснення — звідки вони взялися? Я впевнений, що доньку потрошили на органи для якогось товстосума. Черкаський судмедексперт по-батьківськи порадив нам нічого не копати. Бо нічого хорошого ми не дізнаємось.
2 липня Закарпатська транспортна прокуратура порушила справу за фактом умисного вбивства. Володимир Шевченко вимагає, щоб повторну експертизу робили за його присутності, кількох судмедекспертів та науковців. А справу розслідували в Києві.
— Для чого заради самогубства Олі було їхати так далеко? — запитує батько. — Будь-який психолог скаже, що людина не буде перед самогубством тиждень кататися. Показували нам фото з місця трагедії: на коліях лежала невідома людина, порізи — зовсім в іншому місці. А слідчий каже: то ваша дочка.
Шевченки звернулися по допомогу до народних депутатів Миколи Томенка і Миколи Катеринчука.
— Повторне дослідження проводитимуть кілька наших експертів, — говорить 64-річний Юрій Шилов, начальник Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи. — Але без батьків чи науковців. Це протизаконно.
Справу розслідує слідчий Олег Яремчук, на відстороненні якого наполягають Шевченки.
Любов КАРНАРУК
peredplata
