У навчальних закладах, де учні навчаються мовами нацменшин, з вересня частину предметів викладатимуть українською мовою. Це передбачає Закон України «Про освіту». З 1 вересня українською мовою будуть викладати три предмети для учнів п’ятого класу, які це будуть дисципліни, вирішуватимуть у навчальних закладах. Кількість предметів, які викладатимуть українською мовою, збільшуватимуть поступово, але до одинадцятого класу їх буде 80%. За законом про нацменшини, всі предмети у закладах, які фінансує держава, мають викладати згідно із законом про освіту державною мовою. В приватних школах, за бажанням батьків, можуть викладати мовами нацменшин.
Зазначене викликало дискусії щодо доцільності нововведення, звинувачення української влади у намірах українізувати передусім угорську та румунську національні меншини.
На прикладі Чернівецької області спробуємо розібратися зі станом справ у цій сфері освіти.
Представники румунської національної меншини мають можливість навчатися у закладах з викладанням предметів румунською мовою в 19 територіальних громадах у Чернівецькому та Дністровському районах. Наразі там функціонують 64 заклади загальної середньої освіти, де викладання предметів відбувається румунською мовою, загальна кількість учнів яких складає близько 15 тисяч. Рівень отриманих знань можна визначити за результатами ЗНО чи мультимедійного тесту, який запровадили під час військового стану. Більшість випускників румунських шкіл йдуть складати ЗНО, не пробує свої сили лише 2%, в той час, як серед угорців таких 42%. У перші роки запровадження ЗНО значна частина учнів таких шкіл мала проблеми зі складанням тесту з української мови та літератури, в останні роки ситуація з мінилася на краще і учні румуномовних шкіл доволі непогано складають тести з української мови, окремі з яких отримують високі бали. Це передусім пов’язано із намаганням батьків підготовити своїх дітей до вступу у вищі навчальні заклади.
Серед проблем, з якими стикаються в школах з викладанням предметів мовами нацменшин є насамперед нестача підручників та необхідності покращення кваліфікації педагогів, а саме їх спроможності навчати на державній мові. У школах визнають нестачу підручників, оскільки військова агресія рф викликала брак грошей на друк книжок за новою програмою. Передбачалося, що за новими підручниками дітям буде простіше вивчати граматику, бо вони складені за стандартами Нової української школи. Вони набагато цікавіші для дітей, при цьому там є QR-коди й дитина зможе отримати доступ до інформації з віртуального світу, користуючись телефоном. Водночас, старі підручники залишаться у шкільних бібліотеках. Тому якщо нові не надрукують, учні зможуть вчитися за старими й румунською мовою. Також, будуть електронні підручники для переходу на українську мову, частина з них з’явилася в Інтернеті, вони безплатні.
Щодо вчителів, то необхідно проводити їх перепідготовку, надавати необхідну допомогу в освоєнні термінології українською мовою, що дозволить якісно проводити навчання без шкоди для учнів.
Для полегшення навчання ідеальним варіантом було б запровадження білінгвального підходу до викладання – використання в навчальному процесі двох мов з відповідним його плануванням, використанням підручників, навчальних посібників і дидактичного матеріалу. В Чернівецькій області є позитивний результат такого нововведення у чотирьох навчальних закладах, де учні показують добре володіння українською та румунською мовами. непогано було б, якби у всіх школах застосували білінгвальний підхід, але на жаль, поки що не всі вчителі мають необхідну кваліфікацію для цього.
Водночас, є політична складова, яка через яку відбувається втручання у навчальний процес. Уряди Угорщини і Румунії протестують проти мовних статей нового закону про освіту. Також, мовна частина нового закону про освіту викликала бурхливу реакцію представників румунської та угорської меншин. До останнього часу угорці і румуни мали «національні школи», у яких навчання ведеться їхніми мовами, а українська викладалася як іноземна. Нововведення подаються як обмеження прав нацменшин на навчання рідною мовою. Однак ще в 2006 році ОБСЄ у «Ноті об’єднаної моніторингової групі в Україні та Румунії» рекомендувала: «Потрібно докласти зусиль, щоб поліпшити навчання державної мови для членів румунської меншини в Україні. Володіння державною мовою – попередня умова для інтеграції осіб, що належать до національних меншин, в широке національне суспільство».
Українські урядовці теж наголошують, що представники меншин гірше складають ЗНО, а отже, мають менші шанси на подальше навчання і успішну кар’єру в Україні.
peredplata
