Впродовж більш ніж року за дорученням знайомих та сусідів старенький інвалід першої групи, учасник бойових дій Віктор Вікторович Шевченко з вулиці Бережанської у Чернівцях добивається облаштування на цій вулиці зупинки «Школа» автобусного маршруту №43, що з недавнього часу почав курсувати на радість тамтешнім мешканцям.
– Я вже двічі офіційно звертався до міської ради з цим проханням, але нічого зроблено не було, та й відповіді не отримав, – розповідає Віктор Вікторович. – Ми довго чекали на цей маршрут, бо свого часу вулиця була зовсім не благоустроєна. Згодом її таки привели більш-менш до ладу та врешті пустили автобус. І все б добре, але ж досі не облаштовано поблизу школи №12 зупинку, котра всім нам конче потрібна. Недбалість чиновників, що не можуть довести до логічного завершення добру справу просто вражає – на паркані біля каплички так-сяк було фарбою написано «Зупинка «Школа», та й по всьому. За капличкою спочатку прилаштували якусь благеньку лавку, бо я писав, як нелегко інвалідам на милицях та літнім людям, обпершись на електроопору, чекати на транспорт. Та від вітру чи дощу лавка не рятувала, а тепер і тієї нема. Попри старання з місцем для сидіння ним могли скористатися хіба що двоє-троє людей, а на зупинці збирається часом більше десятка пасажирів…
Віктор Вікторович звертався минулого року і до нашого часопису, а ми адресували питання начальнику Центру міських пасажирських перевезень Ігорю Кожуленку. Тоді Ігор Васильович переконував, що все, що від нього залежить, зробить. Пояснив, що питання вивчалося виїздом фахівців на місце зупинки, про яку йдеться. Саме тоді було зобов’язано перевізника за власні кошти встановити лавку. Про навіс, який, за словами пана Ігоря, «розцінюється як мала архітектурна форма», права на встановлення якої Центр не має, навіть не йшлося. Стосовно відповіді на звернення, ми довідалися, що вона на ім’я Віктора Шевченка готувалася і є у базі даних. Чому саме чоловік не отримав – не відомо. Сьогодні ж начальник Центру каже, що всі зупинки у Чернівцях облаштовані за спонсорські кошти і він не впевнений, що легко «вибрати технічні умови» на таку роботу на Бережанській у відповідь на звернення та прохання людей. До того ж, ніхто не повідомив до Центру пасажирських перевезень, що навіть лавки нині там вже давно немає – люди лишень самотужки прилаштували дошку на каменюку – того й гляди хтось звалиться, бо схожий цей «самопал» на дитячу гойдалку, що не закріплена та раз по раз наражає того, хто сяде на неї, на небезпеку. Але хіба цього не знає перевізник? Хіба водії цього не бачать?
– Справді, лавка тут була, але хтось украв дошку та знищив стовпчики, а табличку з написом «Школа» зафарбували, мов ті варвари, – бідкається Надія Миколаївна Цвігун. – А зупиночка з навісом тут дуже потрібна, бо часто цим маршрутом користуються не лише молоді люди, а й пенсіонери. Оскільки звідси автобуси ходять по Гагаріна, Головній, проспекту Незалежності та Червоноармійській до Годилова, зручно скрізь діставатися. До прикладу, літні чернівчани їдуть щоразу на могили своїх рідних чи знайомих саме ними – і на цвинтар у нашому районі, і на «Годилівський». Ми дуже вдячні владі, що прислухалася до людей та позитивно вирішила наше «транспортне» питання. Ходять два автобуси, а більше й не треба, бо вулиця Бережанська тупикова, не прохідна. А навіс таки дуже потрібний.
…Минулого понеділка Ігор Васильович Кожуленко пообіцяв, що сам приїде на Бережанську, аби пересвідчитися в справедливості нарікань місцевих мешканців. Ми повідомили про це ініціатора звернення Віктора Шевченка. Інвалід чекав на зупинці на начальника разом зі своїми сусідами, аби поспілкуватися та чергового разу попросити вирішити врешті їхню проблему, майже три години, та марно. Невже з такою «повагою» до старості, немічності та просто звичайних людських потреб та прохань ставляться всі владоможці у Чернівцях?
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
