Політичний шахер-махер, або Як на Буковині посади ділили

Таких виборів, як цього року, Буковина ще не бачила. Кампанія була швидкою і брудною. Новий закон про вибори недосконалий. Різними шпаринками у ньому користувалися всі, хто хотів і вмів. Тому й ради будемо мати такі, який закон і які кандидати.

Політичний шахер-махер, або Як на Буковині посади ділили

У Чернівецькій області до облради зайшло 10 партій: від патріотичної «Свободи» до агресивно-антиукраїнського «Опозиційного блоку». Провладна партія БПП «Солідарність», як і треба було сподіватися, посіла перше місце з 15 депутатами. Але це ще нічого їй не дає. Бо на місцях «Солідарність» програла більше половини районних рад. Що характерно, програш був не тільки номінальному членові коаліції «Батьківщині», а й справжнім опозиційним антиукраїнським силам.

Як наприклад, у Герцаївському районі — найбільше голосів тамтешні виборці віддали «Опозиційному блоку».
У Новоселицькому і Путильському районах – партії «Наш край». І хоч скільки там не говорили, що цю партію створив сам Порошенко і його «Солідарність», але у ній нині сидять махрові й агресивні до України регіонали.

Кельменецький і Сокирянський райони взагалі відбилися від порошенківського політичного берега. Там у вільному плаванні під вітрилами і керівництвом Василя Козака райони підняли прапор Аграрної партії України. І після виборів їм ніхто не указ. Окрім Козака.
І це ще не весь кінець. Аграрна партія має міцні позиції у Хотинському, Сторожинецькому, Вижницькому та Новоселицькому районах.
А у Кіцманському аграрії показали Лупулу і його команді з «Солідарності» велику дулю. Разом з ВО «Батьківщина» вони там мають переконливу більшість депутатів.

Тож за таких розкладів керівником району зможуть вибрати представника провладної партії БПП «Солідарність» тільки у Заставнівському районі та, можливо, у Глибоцькому.

В інших районах буде так, як було у всі часи. Почнуться різні політичні шахер-махери містечкового штибу. Вони вже відбуваються. Домовляються одні з одними про керівників і про посади. Ділять-переділюють, і нема на це ради. Людей уже ніхто ні про що не питає.

Майдан і майданівці зникли з буковинської активної політики, як катран з плоту. Колись активні майданівці Кіцманщини змовкли, принишкли і сидять десь, ніби щури у дучці. Раніше вони виконували якусь роль: ходили, шуміли, заносили і виносили з кабінетів керівників. А згодом з’ясувалося, що хтось збоку вміло розписував їхні походи. І замість «хрунів» кіцманських, ренегатів партійних на кшталт Лупула, майданівці не допускали до керівництва районом свого побратима, активіста і лідера чернівецького Майдану Юрія Скорейка. Згодом у Кіцмані сів правити Друцул. Майдан змовк. Досі його не чути, ніби онімів. І владу тепер ділять вже без нього.

Аби задовольнити один одного і щоб народ не бунтував, лідери політичних партій тепер бігають кабінетами і тасують свої політичні карти. З огляду на те, що бігають одні й ті ж, котрі бігали колись, нічого доброго буковинців не чекає. А вони між собою таки владу поділять. Почнуть з районів. Хоч БПП «Солідарність» програла, вона мусить зробити добру міну перед Порошенком. Від Куліша через Онуфрика до Стеця буде передана інформація про великі досягнення партії президента. Стець передасть ці досягнення своєму кумові – президентові України Петру Порошенку. А той, у свою чергу, призначить Куліша головою Чернівецької ОДА. А Фищук? Ним спробують відкупитися перед ВО «Батьківщина». Лідер її Іван Мунтян тільки на вигляд здається простаком у місцевій політиці. За часи від Бауера до Фищука він добре вивчив всі ходи і виходи до влади і з неї. Він довго терпів Гасюка і Папієва. Він падав і вставав, втрачав і здобував. Двічі «пролетів» повз Верховну раду і не став народним депутатом. Ніц не дала йому й Революція Гідності. І, нарешті, настав зоряний час Івана Мунтяна. До цієї днини Іван готувався заздалегідь. Він зробив зачистку у партії настільки, що там уже ніхто навіть не думає у чомусь перечити лідеру. Не те що публічно вказати йому на помилку.

Блискавичне і публічне вигнання з політики Юрія Скорейка ще більше зміцнило позиції Мунтяна. А любов буковинців до Юлії Тимошенко дала Іванові такі політичні дивіденди, що він аж не знає, що з ними робити. На прес-конференції недавно говорив, що ніякої влади не буде брати в області. Потім спростував те, що говорив, за тим спростував те, що уже було спростовано перед цим. І насамкінець прорік: «А хто вам сказав, що «Батьківщина» відмовляється від влади у Чернівецькій області?!»

Це треба було розуміти так: Мунтян веде перемовини. Якщо щось не по його вийде, «Батьківщина» піде в опозицію. Якщо вдасться собі виторгувати якнайбільше, то буде партія керувати. Тож виходить, що лідеру обкому ВО «Батьківщина» потрібна влада в області. А райони, де він виграв, перейдуть під контроль «Солідарності» та Аграрної партії.

Щоправда, при торгах змушені були й Василя Козака до уваги брати. Він очолює в області Аграрну партію України. Нині вся Бессарабія перебуває під його контролем, під цілковитим послухом. Якщо весною відбудуться вибори до верховної ради України, Василь Козак безальтернативно на своїй вотчині буде обраний депутатом. Тим паче, що Аграрна партія має міцні позиції й у інших районах області. І майже 11-відсотковий результат на виборах депутатів Чернівецької обласної ради вимагає, як мінімум, посади заступника голови. Але Козак не звик у заступниках ходити. Тим паче, під Іваном Мунтяном. Тому йдуть перемовини про те, аби йому віддати Новодністровську ГАЕС. Там колись Куліш керував. Посада буде прибуткова і Козакові приємна. Тим паче, що заступник таки залишиться за Аграрною партією. А Куліш стане головою (!) Чернівецької ОДА. І при всіх цих розкладах програє буковинський виборець. То хто ж таки стане головою обласної ради? Швидше за все – Олександр Фищук. А хто ж тоді винен у цьому? Звичайно всі скажуть, що газета «Час» і я Петро Кобевко.

(Далі буде)