Там уже чужі, тут ще не свої

Війна створила багато проблем, яких кілька років тому, як і початку самої війни на українській землі, ми навіть не могли собі уявити. Не могли припустити і жителі Сходу – лікарі, вчителі, бізнесмени та юристи, – що будуть змушені полишити рідні домівки за можливість жити в справедливій та демократичній країні. Проте так сталося, і тисячі вихідців з Донбасу почало носити країною мандрівним перекотиполем. Деякі з них приїхали до Чернівців та залишились тут жити. Хоча, за офіційними даними, на Буковині й проживає найменша з-поміж інших областей кількість переселенців, проте, погодьтеся, 2 тисячі 753 особи – цифра чимала. І за цією сухою цифрою стоять живі люди, відірвані від усього, що було їм близьке і знайоме, котрі внаслідок суворих реалій змушені шукати свою малу батьківщину у світах.

Якщо поспілкуватися з сім’ями переселенців, стає зрозуміло, що найбільш болючим для них питанням залишається відсутність житла: знайшовши на новому місці роботу та більш-менш, не без допомоги волонтерів, ставши на ноги, вихідці з Донбасу змушені перебиватися по гуртожитках та винайнятих квартирах, хоча у багатьох із біженців на окупованих територіях залишилися власні житла, продати чи повернутися у які вони не мають можливості.

Луганчанка Надія розказує, що до початку АТО ніколи не мала нагоди відчути, що означає знімати житло. За можливість мати дах над головою вона щомісячно витрачає більшу частину своєї зарплати. «Нічого, уже якось призвичаїлася, – каже вона. – Не знаю, правда, як буде, коли вдарять морози, – адже задля того, щоб обігрітись, потрібно буде додатково витрачати чималі кошти на опалення та електроенергію».

Зрозуміло, що «призвичаюватись» чи постійно чекати з неба дива, а від держави допомоги – неправильно. Саме тому, реально оцінивши ситуацію, переселенці зрозуміли, що їхній порятунок – у їхніх руках, отож взялися будувати собі житло самотужки. Для цього вони створили житловий кооператив «Квітка надії», який об’єднав вихідців з Донеччини, Луганщини та Криму, всього – 336 осіб, серед яких є багатодітні сім’ї, інваліди та люди похилого віку. Як розповідає голова правління кооперативу Анатолій Цукілов, вони розробили проект багатоквартирного будинку загальною площею 140 квадратних метрів. Кошти на будівництво збиратимуть самотужки, а також шукатимуть допомоги у фондах, в тому числі й у міжнародних. Усе, що їм потрібно від місцевої влади, – виділення нею земельної ділянки та надання дозволу розпочати будівництво.

– На окуповані території ми вже не зможемо повернутися – тамтешні «керівники» нам, м’яко кажучи, раді не будуть. Тому потрібно будувати собі житло тут. Ми хочемо повноцінно жити і працювати на благо Чернівців, не відчуваючи себе якимись зайдами. Сподіваємося, що місцева влада відгукнеться на наше прохання і ми спільними зусиллями зробимо місто кращим, а людей – щасливішими, – каже пан Цукілов.

Надія РУСНАК