Контра-банда: у Глибоцькому районі контрабандисти виставляють ультиматум Україні

Контра-банда: у Глибоцькому районі контрабандисти виставляють ультиматум Україні Про контрабанду у Чернівцях та області звикли говорити, як про будь-яку професію вчителя, лікаря, столяра, водія і т. д.
Область, де контрабандою займаються і продають її майже 20 відсотків населення, вважається контрабандистською. Ця небезпечна для України незаконна частина економіки розвалює нашу державу на очах.
Люди, корі займаються контрабандою, нині знаходяться на одному кримінальному щаблі з різного роду корупціонерами та кримінальними злочинцями. Виправдовувати контрабанду тим, що погано живемо і потрібно якось виживати – найгірше, що може бути. Бо чим краще «виживатимуть» контрабандисти, тим гірше будуть жити всі інші.
Чернівецька область у контрабанді погрузла до такого ступеню, що далі вже нікуди. Увесь Калинівський ринок живе і працює на перемитних товарах. Жителі всіх районів, які мають кордон з Румунією та Молдовою займаються контрабандою. Я не дуже помилюся, якщо дозволю собі зробити припущення, що цими незаконними оборудками товарів через кордон України займаються всі: від найвищих керівників найвищої місцевої влади до найнижчих чинів поліції. Без участі у долі та темі прокуратури, судів, СБУ, митників, прикордонників, фіскалів, лісників – такими масштабами нелегальних переміщень товарів займатися не можна.
Тож побороти контрабанду на Буковині стало неможливо!
Наведемо кілька останніх прикладів.
Недавно митники затримали на кордоні з Румунією добрих три десятки жіночок, які проживають у прикордонних селах. У них вилучили не задекларовану валюту на кілька сотень тисяч доларів. Купюри ховали у нижній білизні. Переходили через кордон. Там гроші залишали, а звідти несли товар. Його також не декларували. Бо закон України дозволяє 50 кг товару вносити чи ввозити без митного оформлення. Тож ці жіночки і користуються законом. Щодня вони вносять по 50 кг. І нібито їм ніхто не указ.
Митники краще інших знають, що цей товар не для власного вжитку. А добре відпрацьована контрабандистська схема. Керує цим усім так звана Люба Вонючка. Вона живе у прикордонному селі. Нічим не відрізняється від інших селян. У школі вчилася дуже погано. Університетів не закінчувала, професій не набувала. Але зуміла швидко зорієнтуватися у контрабандній справі. Спочатку носила у трусах кілька блоків цигарок у Румунію, а звідти у ліфчиках якийсь товар. Потім носила долари тим, хто був наверху перемитників*. А зараз сама вибралася на висоти пачкарства*. Заправляє уже митницею і людьми. Доларами усипає тих, хто носить її товар з Сірету (Румунія) до Тарашан (Україна). А звідти за правилами спрощеного перетину кордонів кожний, хто проживає у 30-кілометровій зоні, має право раз на день принести 50 кг товарів на 500 євро і винести з України 10000 євро або доларів. Несуть і виносять. Піди знай, хто більше, а хто менше несе.
На Любу Вонючку уже працюють як мінімум три села Глибоцького району – Тарашани, Йорданешти та Опришани.
По 30-40 носіїв товарів щодня рейдують з України в Румунію і зворотно. Несуть все, що закуплено Любою у Стамбулі: одяг, куртки, штори і тканини і т. д. і т. п. Схема дуже проста.
Біля кордону у Румунії розвантажують фуру з турецьким крамом (аби не простоювала і за це зайві гроші не платили). А з України йдуть і їдуть носії, «піджаки» і пачкарі. Кожен бере на плечі 50 кг і несе. Більшість везуть автами та бусами. Що ж держава дала право нести 50 кг. Вони й користуються цим правом.
– Але у законі чорним по-білому записано, що цих 50 кг на суму не більше 500 євро людина має право перенести для власних потреб. А не для контрабанди Люби Вонючки, – говорить начальник митниці генерал Микола Салагор. – На митниці іноді доходить до курйозів. Наприклад, зібралися 6 різних людей і везуть у бусі штоф тканини 300 кг. Кожному по 50 кг. Штоф суцільний. Люди різні. Якщо вони купили цю тканину для власних потреб кожний, то нехай її тут же на митниці розрізують, кавальцують і несуть собі додому. Так ні. Вони цього робити не хочуть. Бо зрозуміло, що несуть чи везуть цей суцільний штоф не собі, а Любі. І потім його уже на Калинівському базарі продають гуртом чи розкроюють.
Ми не можемо допустити, аби державу обманювали таким методом. Вони не платять податки, не декларують валюту, яку вивозять. Державна митниця – це не якийсь клондайк для різних Вонючок, Чавунів, Компотів, Рублів, Товстих Льох, Аврор, Кухонь…
– Це ви про що? Кого так називаєте? – питаю митаря.
– Так це «поганяла» різних там пачкарів, котрі державу обманюють і без мита товари ввозять, а валюту вивозять з України. Ще й часто цигарками у Румунії приторговують.
– У них, що імені нема?
– Є. Але вони власними іменами вже не користуються. У них, як у всьому кримінальному світі: клички, поганяли і т. д. Так легше замітати сліди.
– А де правоохоронці? – питаю.
– І я також про це ж саме питаю: хіба вони не знають, як діють контрабандисти і хто вони. Знають. Ми пачками щодня цих пачкарів подаємо до судів, до поліції, СБУ, прокуратури. Але результату не завжди досягаємо.
Тому й розгулялися Вонючки, Компоти, Рублі і Товсті Льохи на кордонах. Бо не карають їх. Тільки-но Салагор з митарями почали вимагати від пачкарів, аби вони декларували валюту переходячи до Румунії і показали чеки на товар, коли його з Румунії несли, як запищали «льохи», і «вонючки». Вони підбурили тих, кого наймили за 10 доларів, і вийшли на дороги. Почали погрожувати митникам, намагалися перекрити дорогу. Це вже був виклик Україні.
Якась дивна поведінка поліції у цьому конфлікті. Правоохоронці заявили, що мітинг і пікет контрабандистів був законним і пройшов без порушень.
Нічого собі заявки…
Якщо піде далі так, як тепер, то Люба дуже скоро перетвориться у велику баронесу з титулом Люба Тарашанська фон Вонючка.
Петро Кобевко
Р. S. У Селятині стався бунт контрабандистів цигарок. Майже 100 пачкарів оточили прикордонників, котрі зупинили контрабанду цигарок. Прикордонники змушені були зробити попереджувальні постріли вгору. А могли і повинні були б розстрілювати контрабандистів на місці.
Р.Р.S. Дуже дивна ситуація складається нині у прикордонних селах Буковини. Контрабандисти, яких відсунули вбік, роблять вигляд активних борців з контрабандою. Насправді, вони хочуть повернуться до теми і до долі. Тому й їхній такій «боротьбі» ніхто не вірить і їм не довіряють. Потрібні більш рішучі методи і люди, які змогли б зупинити цю ракову пухлину української економіки.
Цікаво, що на це скаже прокурор області Олег Соболь?!
• Пачкарі і перемитники – це ті ж самі контрабандисти.

peredplata