Днями країну обурив «скандал з шортами», коли директорка одного з київських ліцеїв вирішила не пускати до закладу дітей, одягнутих, на її думку, неприйнятно. RFI Українською розбиралося, чи мала вона на це право, та як ставляться до одягу школярів в інших країнах.
Опубліковано:
Скандал стався другого вересня — тоді директорка київського ліцею №109 Віталія Полякова особисто зустрічала біля воріт дітей та не дозволяла зайти тим школярам, які прийшли у шортах та капрі. Як розповідали батьки учнів, які стали очевидцями подій, жінка аргументувала свою позицію тим, що «школа це не пляж», і наполягала, аби діти пішли додому та перевдяглися. Зрештою батьки викликали поліцію та спільно їм вдалося вмовити директорку таки пропустити засмучених дітей (тих, хто залишився, а не пішов у невідомому напрямку).
Порушення права на освіту
Але скандал тільки почав набирати обертів. Тим паче, що присутні зафільмували поведінку керівниці ліцею. На події майже моментально відреагували в Управлінні освіти та інноваційного розвитку Печерського району. Його начальниця, Тетяна Копил-Філатова, у коментарі для ЗМІ зазначила, що дії директорки неприпустимі:
«Директорка не мала права не допускати дітей до уроків за зовнішнім виглядом. Під час аналізу розповсюджених відеоматеріалів вбачаємо в діях Полякової В.І. можливе недотримання вимог Конституції України та освітнього законодавства».
Проблема полягає не тільки в тому, що очільниця ліцею №109 не пустила учнів до школи, фактично відмовивши їм у наданні освітніх послуг та порушивши таким чином право на освіту. А й у тому, що діти могли опинитися в небезпеці, говорить директорка однієї зі шкіл Камʼянського на Дніпропетровщині Ганна Павлівна:
«Батьки ж розраховували, що діти пішли до школи й там вони будуть у безпеці, зокрема у випадку повітряної тривоги. А їх не пустили та відіслали геть. Трапитися могло що завгодно і тоді саме школа та директорка несли б за це відповідальність. Мене щиро дивує, що хтось узагалі ставить свої уявлення про шкільний одяг вище за безпеку дітей, тим паче в такий час».
До того ж Ганна Павлівна наголошує, що наразі не існує жодних законних вимог щодо шкільного одягу, крім того, що він має бути охайним, зручним та відповідати сезону.
«Я бачила те відео, там нормально вдягнені діти. Можливо ліцей має статут, де прописані вимоги до одягу, але тут нюанс — 2019 року президент скасував старий указ про шкільну форму. Тому встановлення вимог насправді не є правильним. У нашій школі жодних правил щодо того, як вдягатися дітям, немає, шкільної форми — тим паче. І я особисто вважаю, що це і не потрібно. Ну не залежить якість навчання від одягу ніяк. Зрештою, для вчителів дрескоду не існує, чому він має існувати для дітей?», — говорить освітянка та зазначає, що на цю ситуацію вже звернула увагу й Служба освітнього омбудсмена України.
Дійсно, освітня омбудсменка Надія Лещик підтвердила, що отримала скарги від батьків учнів київського ліцею №109. За її словами, у статуті закладу освіти прописано, що «учні зобов’язані мати охайний зовнішній вигляд, носити форму встановленого зразка», але ця вимога є незаконною та не має юридичної сили:
«Наголошую, що відсторонення від занять і направлення дитини для переодягання під час освітнього процесу (у частині областей навчальний рік розпочався з тривалих повітряних тривог) не лише порушує її право на освіту, а й призводить до загрози життю та здоров’ю дитини. Тому закликаю педагогів та адміністрацію закладів освіти припинити заходи щодо перевірки одягу учнів та зосередити увагу на питаннях їх безпеки та інших важливих питаннях. Звертаю увагу, що саме та людина, яка “примусила” учня залишити заклад освіти через одяг, несе в цей час відповідальність за його життя та здоров’я».
За кілька днів «скандал з шортами» не вщух. Управління освіти Печерського району вже навіть провело зустріч із батьками учнів та звітує про роботу щодо зняття психологічної напруги в дитячому колективі. Та поки розслідування ситуації стоїть на місці — директорка ліцею Віталія Полякова, яка за ці дні стала героїнею численних мемів, терміново пішла на лікарняний.
А як за кордоном?
Насправді дискусія про шкільну форму дуже давня та поновлюється щороку. З початком нового навчального року прихильники та противники форми починають завзято ламати списи, адже ніхто, видається, не готовий поступитися та змінити власну думку.
Противники форми серед іншого говорять, що вона стирає індивідуальність, а прихильники — що діловий стиль одягу позитивно впливає на навчання та дозволяє запобігти дискримінації.
«У цьому є сенс, адже дійсно хтось може дозволити собі дорожчий одяг, а хтось — скромніший, і це може бути приводом для булінгу. Але варто розуміти, що й форма — не найдешевше задоволення. Якщо ми говоримо про якийсь уніфікований стиль на кшталт “білий верх, чорний низ”, то сорочки та спіднички чи штани все одно коштують по-різному і це теж може бути помітно. І не забуваймо про електронні гаджети: їхня наявність або відсутність, а також вартість теж може створювати різницю між учнями. Тож потрібно або унормувати все без винятків, або наполегливо вчити дітей рівному ставленню до всіх людей незалежно від їхніх статків», — говорить Ганна Павлівна.
Нерідко під час таких дискусій також згадують і закордонні школи, де нібито є обовʼязкова форма. Та чи так це?
Польща
У Польщі від обовʼязкової форми відмовилися 2008 року, хоча остаточне рішення все ж віддали на розсуд шкільних спільнот. У приватних школах форма зазвичай є, а от державні можуть розробити власний дрескод. Щоправда, директор не може одноосібно ухвалити подібне рішення, потрібне спільне рішення батьків та навіть учнівської ради.
Деякі державні заклади освіти, які вважаються більш елітними, розробляють брендовані елементи одягу, наприклад, светри або піджаки з емблемою школи.
Франція
У Франції шкільна форма не є обовʼязковою з 1968 року. Але торік у деяких закладах освіти почався експеримент з введення спільного дрескоду для учнів. Заявлена мета — зменшити соціальні відмінності, зміцнити згуртованість та покращити шкільний клімат.
Щоправда, цей одяг уніфіковано для всіх учасників експерименту, а сплачує за нього держава, а не батьки учнів. Якщо результати експерименту будуть задовільними, то вже 2026 року дрескод можуть поширити на всі школи. Хоча зараз у Франції, з огляду на необхідність зменшувати бюджетні витрати, говорять про те, що введення форми варто відкласти.
Румунія
Тут теж носіння форми не є обовʼязковим для учнів. Ба більше, навіть якщо в якомусь закладі є певний рекомендований дрескод, остаточне рішення щодо того, чи дотримуватися його, належить батькам учнів. Це право захищене законом і, як зазначається, відмова від шкільної форми не може бути приводом для заборони відвідувати заняття, покарання або зниження оцінок.
Велика Британія
Носіння шкільної форми тут є доволі поширеною та навіть заохочувальною практикою, хоча присутня вона і не в усіх школах. Єдиного стандарту немає — все залежить від конкретної школи. Але зазвичай ідеться про сорочки, штани або спідниці, светри та взуття певного кольору.
Міністерство освіти рекомендує дрескод для побудови інклюзивної та безпечної спільноти, але також наголошується, що форма має бути доступною для всіх. А якщо родина має фінансові труднощі — школа повинна допомогти.
Читайте такожСкільки потрібно грошей, щоб зібрати дитину до школи в Україні, Європі та США
Німеччина
Вимог щодо шкільної форми на державному рівні не існує, але деякі заклади освіти запровадили її ще багато років тому та говорять про позитивний досвід. Але важливий момент: носіння форми є добровільним.
Цікаво, що в Німеччині нерідко остаточний вигляд форми узгоджує учнівська рада, що, безперечно, сприяє її позитивному сприйняттю. До того ж зараз доступний широкий вибір модних кроїв та кольорів.
Сполучені Штати
Згідно з офіційною статистикою, близько 19% державних та 57% приватних шкіл у США вимагають носити шкільну форму. Загалом штати дозволяють закладам освіти самостійно ухвалювати рішення щодо дрескоду. Цікаво, що найбільш бажаними кольорами форми є відтінки синього, а одяг для дівчаток на 12% дорожчий, ніж для хлопчиків. Водночас згідно з опитуваннями, 90% школярів не в захваті від форми.
peredplata
