Вчора ввечері Комітет з нацбезпеки, оборони та розвідки (так і хочеться написати «так званий») успішно провалив мою правку про те, що народні депутати призивного віку мають обов´язково служити в резерві першої черги. І не просто провалив – навіть не поставили на голосування.
У чому суть. Пропонував, щоб кожен депутат пройшов навчання, став у резерв і «прописався» до конкретної військової частини. Відпрацював у парламенті – на другий день ти відразу мобілізований. Все по чесному: і роботу Верховної Ради не переводимо в ризик зриву і депутати демонструють, що серед них ухилянтів немає.
Ще раз наголошую: я пропоную, фактично, компроміс із компромісів. Особливо на фоні героїчних заяв слуг, що парламент буде служити «по черзі», або надуємо щоки і всім депутатським корпусом підемо на полігони.
Більше того – вирішуємо проблему парламентського депутатопаду. Я особисто бачив публічні заяви, про те, що від 17 до 40 депутатів хочуть «тихенько піти в ліс» і просто, по людськи, загубитися. А «Українська правда» вже детально, по молекулах, розбирала, і їх мотивацію, і бажання пошуку високооплачуваної роботи.
Будь-ласка – дієвий компромісний механізм. Ні – у відповідь повна тиша і спускання теми «на гальмах». Піар на героїзмові закінчився, більше не нагадуйте, ми не створені для військової служби, «еліта» має бути збережена… (тут мало бути дуже грубе слово). Це все, що я хотів сказати про більшість своїх «колег» і їх героїчну роботу над мобілізаційним законодавством.
Сергій Рудик, офіцер ЗСУ, народний депутат України
peredplata
