КАРГО-КУЛЬТ ПО-МОСКОВСЬКИ

У примітивних суспільствах існує явище, що отримало назву “карго-культ”. Так називають магічні дії, котрі імітують діяльність представників високорозвинених цивілізацій, суть яких незрозуміла відсталим племенам, але є для них бажаною. Під час Другої світової війни американці воювали з японцями на Тихому океані. На островах Меланезії вони будували аеродроми, куди прилітали транспортні літаки і розвантажували продовольство, зброю, боєприпаси, одяг і взагалі все необхідне для своїх солдатів. Місцеві мешканці допомагали розвантажувати і складувати все це, за що отримували смачну їжу, добрі одяг і взуття. А коли війна скінчилася, аеродроми виявилися покинутими, і місцеві лишилися без тих благ цивілізації, до яких вже встигли призвичаїтися. Тоді вони з кокосових пальм і сіна почали будувати імітації аеродромів і робити дерев’яні “літаки”, щоби цим приманювати білих людей з їхніми подарунками. Такі дії й назвали “карго-культом”.

Сучасні російські імітації минулого

А в Російській Федерації створено культ “Великої Вітчизняної війни”, який набуває чим далі, тим потворніших форм. Доходило вже до будівництва фанерного “Рейхстагу”, який штурмували ряджені у форму часів війни російські солдати, імітуючи “останню битву проти німецького фашизму”. Дотепер в Росії не хочуть відкрито визнати, що штурм Рейхстагу у травні 1945 р. не мав якогось важливого значення для завершення війни. Адже у тому приміщенні розміщувався військовий госпіталь і захищали його калмики та французи на німецькій службі… Але любов до символів примусила оголосити цей об’єкт дуже важливим – в СССР пам’ятали підпал Рейхстагу ще на початку гітлерівського правління і те, як комуніст Георгій Димитров зумів довести на суді, що за підпалом стояли нацисти.

А днями на всю Росію влаштували чергову виставу. Ще у січні минулого року міністр оборони Шойгу домовився з військовими Лаосу про обмін танками.  Замість 30 старих Т-34-85 їм пообіцяли більш-менш сучасні Т-72.  А ті старезні танки росіяни забирають собі, щоб використовувати їх у “військово-патріотичному вихованні молоді”. Совєтські історики називали “тридцятьчетвірку” найкращим танком Другої світової війни, хоча в інших країнах говорили, що це “один з найкращих” і не приховували його серйозних недоліків. Умови для танкістів у цій машині були гіршими, ніж у тогочасних англійських, американських і німецьких танках, а переваги в озброєнні та бронюванні були втрачені, коли у німців з’явилися “Тигри” і “Пантери”, що мали сильніші гармати і товщу броню.

Під час війни в СССР були випущені понад 21 тисяч Т-34-85, а після війни їх виготовляли ще в деяких країнах. З Лаосу доставили танки чехословацького виробництва, випущені у середині 50-х років. Симптоматично, що для сучасних росіян символом могутності їхньої армії є танк, сконструйований в українському Харкові й випущений у Чехословаччині!

Ешелон зі старими танками довго тягнувся Росією. На кожній станції його зустрічали з оркестрами, що грали “Три танкісти,  три веселих друга” та “Прощання слов’янки”. А також нерідко на перонах стояли жінки у кокошниках з гармошками і співали пісень часів війни. Попи Московського патріархату бризкали на техніку свяченою водою, а комуністи махали червоними прапорцями. Ешелон прибув у Підмосков’я, де з цих танків сформували батальйон у складі знаменитої Кантемирівської танкової дивізії. Тепер його використовуватимуть для парадів і для виробництва чергових супер-патріотичних кінострічок.

Хто роздмухує карго-культ по-московськи?

Світ з подивом дивиться на подібні магічні ритуали, незрозумілі для людей ХХІ століття. Постає питання: хто займається цим і з якою метою? Нинішній карго-культ роздмухує кремлівська влада, щоб укоренити в свідомості росіян путінську казку про те, що “ми – народ переможець!” Мовляв, саме росіяни перемогли у Другій світовій війні й переможуть у будь-якій іншій, в яку їх кине Кремль. Владі вигідно виховувати некритичне вставлення підданих до того варіанту історії, який їм пропонує держава. Якщо ж люди почнуть аналізувати сучасний стан російських Збройних сил, то вжахнуться.  Кремль розв’язав ганебну війну в Україні, яка поглинає чималі ресурси і затягується на довгі роки. Влізла Росія у війну в Сирії, де також не видно кінця,  а втрати лише зростають.

Агресивна політика Путіна налаштовує проти Москви все більше держав світу. Росіяни можуть надувати щоки і знімати мультфільми про свою вигадану “супер-зброю”, але в реальному житті все більш рельєфно видно їхнє відставання від передових держав у сучасній військовій техніці. Розхвалені зенітні комплекси С-400 довели свою неефективність у Сирії, де ізраїльська авіація і ракетники безкарно завдають дуже болючих ударів російським союзникам. Поява на Донбасі американських протитанкових ракет “Джавелін” примусила російських танкістів відвести свої машини від лінії протистояння: захисту від такої зброї вони не мають. А українці з Туреччини почали отримувати ще ударні безпілотники “Бар’яктар” – грізну зброю в досвідчених руках.

Українські Збройні Сили переозброюються, набувають бойового досвіду. А росіяни мусять штучно роздмухувати серед своїх громадян мілітаристські настрої, розповідаючи їм про колишні перемоги. Скільки було галасу в Москві про “новий непереможний танк “Армата””! А з’ясувалася, що машина ця дуже сира і користі особливої від неї не видно. От і згадали про Т-34, тепер будуть імітувати за допомогою цієї музейної техніки свою “могутність”.

Виграють ті народи, які спрямовані у майбутнє. А сучасна Росія занурена у минуле, і посилюється в ній мракобісся, невігластво і “квасний патріотизм”. Цей відкат у минуле погрожує не лише самим громадянам Російської Федерації, а й усім сусідам загниваючої держави. Українці нині мусять стримувати агресора, приймаючи на себе той удар, який спрямований проти сучасної цивілізації. Нам важко, але вистояти необхідно. Якщо противник імітує могутність, то це є свідченням його глибинної слабкості. Світ іде вперед, а Росія рухається у зворотному напрямку.

 

 

Новини Партнерів