За інформацією прес-служби Чернівецької міської ради, 16 вулиць в новостворених мікрорайонах Чернівців за рекомендацією міської топонімічної комісії отримали назви на честь відомих українських та буковинських діячів. Таке рішення прийняла 64 сесія міської ради.
Зокрема, у новоствореному мікрорайоні житлової забудови, обмеженої вулицями Марморозькою, Хрещатинською, Мукачівською, нові вулиці названо на честь Хоткевича Гната, Шашкевича Маркіяна, Киселиці Одарки, Костіна Мирона, Дроздовського Георга, Лепкого Богдана.
Також отримали назви вулиці в новоствореному мікрорайоні житлової забудови на вул. Коломийській. Це вулиці Солов’яненка Анатолія, Довженка Олександра, Шевчукевича Опанаса, Леся Курбаса, Крушельницької Соломії. У новоствореному мікрорайоні житлової забудови на вул. Лукіяновича нові вулиці названо на честь Артемона Монастирського, Бажанського Івана, Полуботка Павла, Василька Миколи, Безпалка Осипа.
Також сесія міської ради прийняла рішення перейменувати вулицю 26 Бакинських комісарів на честь загиблого у зоні АТО чернівчанина Юрія Мізунського. При прийнятті цього рішення враховано звернення Садгірської районної ради, рекомендації міської топонімічної комісії та результати громадського обговорення.
Юрій Мізунський народився 18 березня 1988 року в Чернівцях. Отримав освіту у ЗОШ №38, Чернівецькому політехнічному технікумі, навчався у Чернівецькому національному університеті ім.Ю.Федьковича за спеціальністю «Радіотехніка». У 2014 році під час часткової мобілізації був призваний до 80 окремої високо-мобільної десантної бригади. Загинув 17 червня 2014 року під містом Щастя Луганської області. За особисту мужність та героїзм під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України Юрій Мізунський посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований на Центральному кладовищі Садгори.
Також рішенням сесії міської ради повернуто історичну назву вулиці імені першого бургомістра Чернівців Петровича фон Якоба, яка упродовж останніх років називалася іменем Михайла Ломоносова. Про повернення історичної назви вулиці клопотали вірменська громада Буковини, низка громадських організацій, топонімічна комісія та депутатська комісія з питань освіти, науки, культури, спорту та молодіжної політики.
Довідково. Якоб фон Петрович народився в селі Боссанче Сучавського повіту в сім’ї вірменського землевласника. Освіту здобув у народній школі Сучави та Чернівецькому ліцеї, організував успішне агрогосподарство, мав високу довіру у населення та урядовців. У 1864 році Якоба фон Петровича обрали до громадської ради, 13 жовтня цього ж року він став першим бургомістром Чернівців – самоврядної крайової столиці Буковини. Якоб фон Петрович за короткий час розширив і поліпшив вуличну мережу міста, під його керівництвом була організована міська пожежна охорона, здійснена реорганізація магістрату, таємної та моральної поліції. На період його керування припадає побудова Чернівецького залізничного вокзалу (1865-1866) і відкриття (1 вересня 1866 року) залізничного сполучення Львів-Чернівці. У нещасливому для міста 1866 році, коли вирували голод і тиф, жертвою яких переважно стали незаможні верстви населення, Якоб фон Петрович цілком присвятив себе полегшенню долі міської бідноти. За видатні заслуги перед державою у 1868 році цісар пожалував Якобу фон Петровичу Орден Залізної корони 3-го ступеня. Помер Якоб рицар фон Петрович у Чернівцях 1 листопада 1868 року. Похований перший бургомістр самоврядних Чернівців на Руському цвинтарі (зараз історико-культурний заповідник «Кладовище на вулиці Зеленій») поряд з іншими видатними діячами старих Чернівців. На його надмогильному пам’ятнику напис румунською та німецькою мовами: «Якоб Ріттер фон Петрович, великий землевласник, перший автономний бургомістр. 25 липня 1815 – 1 листопада 1869». Вдячні чернівчани назвали його іменем одну з вулиць міста поблизу вірменської церкви, яка носила цю назву майже сто років, а після встановлення радянської влади була перейменована на вул. Ломоносова. Наприкінці ХІХ ст. на Рудольф-пляц (тепер пл. Філармонії) збиралися встановити пам’ятник першому бургомістру самоврядних Чернівців, але настала Перша світова війна і задум реалізувати не вдалося до нашого часу.