Антиукраїнські сили, котрі в потемках режиму Януковича марять поверненням сталінщини і для котрих криваві знамена є ностальгійним символом їхнього панування, шукають розмаїті приводи, аби з допомогою комуно-імперської міфології накинути українцям власну волю і зверхність. Щоправда, наразі це їм не вдається. Пам\’ятаємо, як зірвався червонопрапорний демарш позаторік у Львові. Аж ось комуніст Симоненко, який вже давно ніякими \”подвигами\” своїх дряглих прихильників не тішить (окрім того, звісно, що слухняно голосує вкупі з буржуями-регіоналами) надумав бодай чимось \”прославитися\” і вчинити червонопрапорну вилазку просто… на бандерівське Прикарпаття. Так і крутяться на язиці слова популярної тут пародійної пісеньки: \”Ну хто відправив цю скотину в Карпати у футболці \”СССР\”?!\”
ТАК ОСЬ. Минулого тижня на ім\’я міського голови міста Яремча, що на Івано-Франківщині, за підписом нардепа-комуніста Олександра Присяжнюка надходить повідомлення, що 4 серпня комуністи планують провести масові партійні заходи. Привід – \”вшанування рейду Ковпака на Яремчанщині й відзначення 70-річчя звільнення України від фашистських загарбників\”. Як кажуть, до ворожки не треба ходити, аби здогадатися, що на свої показові виступи в патріотичному Прикарпатті комуністи зумисне припруться з оберемком кривавих прапорів. Аби забезпечити в краї громадський порядок та спокій, депутати Яремчанської міської ради 3 серпня збираються на свою позачергову сесію та ухвалюють рішення про заборону проведення в місті у неділю, 4 серпня, будь-яких провокативних політичних акцій з використанням символіки неіснуючої тоталітарної імперії. При цьому міські обранці дозволяють здійснити офіційне покладання квітів і поминальних вінків до пам\’ятника партизанам-ковпаківцям у місті Яремче та вшанувати пам\’ять загиблих, відслуживши скорботний молебень. Відповідне рішення цього ж дня підтримує й Микуличанська сільська рада.
Також депутати звертаються до правоохоронних органів з вимогою проконтролювати це рішення, забезпечити дотримання правопорядку та громадського спокою. \”Чи не в кожній прикарпатській родині, а зокрема й на Яремчанщині, є жертви совєтських репресій. Більшість із них свого часу була брутально розстріляна, репресована або ж депортована режимом. Використання комуністами червоних прапорів є не лише глумлінням з пам\’яті десятків тисяч невинно убієнних українців, але й глибоко аморальним у своїй суті\”, – наголошує народний депутат України, голова Івано-Франківської обласної організації ВО \”Свобода\” Олександр СИЧ. Він підкреслює, що заборона одіозних політичних акцій 4 серпня у Яремчі дає можливість кожному у цивілізований християнський спосіб вшанувати усіх загиблих й уникнути можливих проявів громадського невдоволення. Та ба! Дуже швидко люди довідуються, що комуністи від свого не відступилися (місцева громада для них не указ!) і таки готують якесь помпезне червонопрапорне лицедійство. Стає відомо, що серпасто-молоткастих гастролерів у місті Яремче охоронятимуть (точнісінько так само, як то було під час червонопрапорного демаршу у Львові) − спецпідрозділи міліції з трьох(!) областей – Івано-Франківської, Чернівецької та Тернопільської (дорого ж обходяться платникам податків партійні заходи червоних \”динозаврів\”!)
Участь у запланованій акції братиме головний комуніст Петро Симоненко, який, за словами місцевих мешканців, разом із охороною уже близько тижня проживає-таїться в одному з місцевих готелів. А головні сили червоних зайд, вивідують жителі Микуличина, ще з четверга засіли в тутешніх лісах \”партизанським\” табором. Тут, всупереч забороні місцевих рад, ведуться активні приготування до провокаційного мітингу. За оцінками очевидців, у таборі окублилися зо дві сотні \”туристів\” від КПУ. Більшість з них − молодики міцної статури та характерної зовнішності 25-35 років.
І ось – неділя 4 серпня. Обурені прикарпатці, добре пам\’ятаючи і репресії, і виселення, і війну комуністичного режиму проти УПА, виходять на вулиці, аби не допустити червонопрапорного шабашу. У їхніх руках гасла: \”Петро Симоненко – повія олігархів!\”, \”Серп і молот – смерть і голод\”. Тим часом комуністи вже тісно оточені своїми відданими церберами – кордонами \”Беркуту\”, які стримують розгніваних людей. Та навіть через голови стражів режиму у Симоненка летять традиційні для Івано-Фанківщини яєчні залпи. Бійці \”Беркуту\”, як то є зазвичай, − провокують сутичку. Врешті, попри кордони силовиків, громада таки не дає комуністам провести мітинг і прес-конференцію. Симоненкові вдається лишень похапцем кинути квіти до пам\’ятника… Також стає відомо, що свідомі жителі Микуличина спеціально повалили дерева, аби не дати комуністам вибратися на мітинг з їхнього лісового табору. Рятувальники МНС мусіли пріти, розчищаючи завали на дорозі в трьох місцях, аж до 16 години. Тож загін червоних горе-\”партизанів\”, на підмогу своїм вождям так і не поспів. І врешті, у супроводі працівників ДАІ, УВМС та спецпідрозділу \”Беркут\” покинув з миром Івано-Франківську область… \”Бандерівський край не допустив реваншу комуністів, які служать олігархам Партії регіонів!\”, – зазначає народний депутат України свободівець Руслан МАРЦІНКІВ, який разом із громадою протистояв червоному шабашу. Прес-служба комуністів тим часом поширила повідомлення, в якому бідкалася, що \”неонацистські покидьки\” (так вони назвали півтисячі громадян Яремчанщини, котрі влаштували обструкцію сталіністам) − завадила їхнім \”великим\” планам…
peredplata
