Сьогодні газове питання активно обговорюється на телебаченні та в пресі, в громадському транспорті та на кухнях. Вочевидь дане питання турбує чи не кожного українця. Це й не дивно, адже різке зростання ціни на блакитне паливо боляче вдарить по сімейному бюджету споживачів даного енергоресурсу. Майже для кожного мешканця нашої держави нова ціна стане досить помітним додаткових тягарем, а для багатьох – і зовсім не підйомною ношею.
Існують різні думки щодо обґрунтованості революційного стрибка цін на газ. Можновладці, посилаючись на вимоги Міжнародного валютного фонду, запевняють, що іншого шляху в України просто не було. Вони говорять про необхідність проведення «шокової терапії» в енергетичному секторі та переконують, що запроваджена ними система субсидіювання захистить всіх, хто буде не в змозі сплачувати по рахунках. Експерти, в свою чергу, стверджують, що встановлена державою вартість природного газу є завищеною та необґрунтованою, а система субсидіювання далеко не досконала і тому не зможе стати реальною панацеєю. На їхню думку, наслідки стрімкого зростання ціни призведуть до масових неплатежів та поглиблять кризу газової галузі в країні.
Так чи інакше газове питання – питання встановлення ціни на природний газ турбує громадськість, і вона потребує більш глибоких відомостей про механізми ціноутворення та складові ціни на блакитне паливо. Отже, хто формує ціну на природний газ і з чого вона складається?
Ціна на природний газ для потреб населення встановлюється спеціальним державним органом – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Цим державним органом, а саме його постановою №583 від 03.03.2015 року встановлена нині діюча ціна на природний газ, що використовується для потреб населення.
Абсолютно очевидно, що рішення НКРЕКП про встановлення ціни не береться зі стелі, а ґрунтується на розрахунках цілком конкретних показників. Ці показники, водночас, являються складовими ціни газу. Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, яким у своїй діяльності керується НКРЕКП, виокремлює 6 основних складових ціни блакитного палива: вартість газу як товару, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на розподіл газу розподільними мережами, тариф на постачання газу, цільова надбавка та податок на додану вартість (ПДВ). Охарактеризуємо в загальних рисах кожну з цих складових.
Ціна на газ складається (зліва направо) з вартості газу як товару, тарифу на постачання, тарифу на транспортування магістральними трубопроводами, тарифу на транспортування розподільними трубопроводами, цільового збору. На все це нараховується ПДВ
ФОТО: 104.UA
Вартість газу як товару або, іншими словами, середньозважена ціна природного газу. Ця складова є найбільшою і базовою в структурі ціни природного газу. Вона формується на основі двох показників. Перший показник – це сукупна середня вартість імпортованого газу та газу, який видобувається в Україні державними компаніями або компаніями, в яких держава має контрольний пакет акцій у статутному фонді. Другий – це витрати пов\’язані із закупівлею та реалізацією природного газу населенню, тобто, адміністративні витрати НАК «Нафтогаз України». Середньозважена ціна природного газу розраховується НКРЕКП на основі показників, які комісія отримує від НАК «Нафтогаз України».
Тариф на транспортування природного газу. Дана складова ціни блакитного палива включає в себе вартість транспортування природного газу магістральними трубопроводами, його закачування до підземних сховищ, зберігання та відбір, а також виробничо-технічні втрати газу. Іншими словами, цей тариф визначається питомими витратами державної компанії ПАТ «Укртрансгаз» для забезпечення газом побутових потреб населення. Тариф на транспортування є диференційованим відповідно до територій ліцензованої діяльності підприємств з газопостачання та газифікації. Його розмір розраховується та встановлюється НКРЕКП.
Тариф на розподіл природного газу. Ще один тариф, який є складовою ціни блакитного палива. Розрахунок тарифу на розподіл здійснюється на основі вартості послуг із транспортування газу розподільними мережами від магістрального газопроводу до кінцевого споживача, а також виробничо-технічних втрат газу. За рахунок даного тарифу газорозподільні підприємства здійснюють обслуговування та ремонт розподільних та внутрішньобудинкових газових мереж. Як і в попередньому випадку, тариф на розподіл є диференційованим та встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тариф на постачання природного газу являється ще однією структурною складовою ціни природного газу для потреб населення. В основі розрахунку цього тарифу лежить вартість послуг газопостачальних компаній щодо адміністрування та обліку постачання газу, а саме: здійснення розрахунків та збір коштів за використане споживачами блакитне паливо, зняття контрольних показань лічильників газу та оформлення актів звірок, плата банківських послуг за обслуговування особових рахунків тощо. Тариф на постачання газу, як і всі попередні тарифи розраховується та встановлюється державним регулятором – НКРЕКП.
Цільова надбавка у розмірі 4% від вартості газу як товару. Цільова надбавка являється загальнодержавним збором, який сплачується до Державного бюджету України. Цей збір вноситься до спеціального фонду державного бюджету і використовується для надання субвенції місцевим бюджетам для розвитку газифікації та реконструкції газових мереж і систем газопостачання.
Останньою складовою ціни природного газу є податок на додану вартість, який нараховується у розмірі 20% від суми п’яти перелічених вище складових.
Джерело: naftogaz.com
Як бачимо, в загальній структурі ціни природного газу для населення тарифи ПАТ «Укртрансгаз», газорозподільних та газопостачальних підприємств, які виконують технічні та облікові функції щодо транспортування, розподілу та постачання блакитного палива, складають трохи більше 10%. Левова ж частка ціни газу припадає на такі складові як середньозважена вартість природного газу як товару, включаючи видатки НАК «Нафтогаз України», а це майже 70% від встановленої ціни газу, та податки, які стягуються державою – ПДВ та цільова надбавка, питома частка яких становить трохи більше 20%.